Артеріальна гіпотензія: причини, симптоми і лікування

Артеріальна гіпотензія – досить поширена патологія, якій притаманне стійке або регулярне наявність у людини показників тонометра нижче 100 на 60 міліметрів ртутного стовпа. Хвороба може виникнути в будь-якому віці, чому також діагностується у малюків і представниць жіночої статі в період вагітності.

Подібне захворювання відноситься до категорії полиэтиологических, це означає, що на його розвиток впливає одночасно кілька чинників як фізіологічних, так і патологічних.

Недуга має досить специфічну симптоматику. У переважній більшості випадків він призводить до появи найсильніших запаморочень, періодів порушення гостроти зору, постійної сонливості і непритомних станів.

Поставити правильний діагноз представляється можливим завдяки такій процедурі, як добовий моніторинг АТ. В доповнення до неї додатково потрібно ряд інших лабораторно-інструментальних маніпуляцій.

У терапії гіпотонічної хвороби застосовуються немедикаментозні способи, суть яких полягає у фізіотерапевтичних процедурах, а також медикаментозні методики.

Згідно міжнародної класифікації захворювань десятого перегляду, така патологія має окремий шифр. Код за МКХ-10 – I 95.

Етіологія

Артеріальна гіпотонія – являє собою синдром зниженого кров’яного тонусу, що полягає в стійкому або регулярному зниження рівня систолічного тиску нижче 100 мм рт. ст., а діастолічного – менше 60 мм рт. ст.

Примітно те, що хвороба в деяких ситуаціях може розвиватися у зовсім здорової людини, однак найчастіше на її виникнення впливають фізіологічні і патологічні фактори. Оскільки недуга може бути первинним і вторинним, то і причини його формування будуть відрізнятися.

Найбільш поширеними сприяючими факторами первинної гіпотонії виступають:

  • нейроциркуляторна дистонія – такий стан виступає в ролі провокатора в 80% ситуацій;
  • психологічні травми;
  • хронічне фізичне або емоційне виснаження;
  • нераціональний режим сну, а саме недолік сну в житті людини;
  • часті депресивні стани;
  • гіповітаміноз – найбільш часто на зниження артеріального тиску впливає дефіцит вітамінів групи В, С і Е;
  • дотримання надмірно суворої дієти або тривала відмова від їжі;
  • нераціональне застосування медикаментів, у тому числі для лікування артеріальної гіпертензії.


Причини низького тиску

Куди більш широкий спектр джерел має вторинна артеріальна гіпотензія, серед яких варто виділити:

  • масивну крововтрату;
  • недокрів’я;
  • виразкові ураження шлунка;
  • порушення функціонування ендокринної системи, зокрема, гіпотиреоз щитовидної залози;
  • демпінг-синдром;
  • серцево-судинні патології – сюди відносяться аритмія будь-якої природи та різновиди, кардіоміопатії, міокардит та інші недуги;
  • остеохондроз з локалізацією на шийному відділі хребта;
  • злоякісні та доброякісні новоутворення в незалежності від їх вогнища;
  • перебіг цукрового діабету;
  • ураження спинного мозку;
  • різні патології інфекційного походження;
  • серцева недостатність;
  • цироз печінки або хронічний гепатит;
  • хвороби підшлункової залози;
  • синдром Гійєна-Барре і хвороба Паркінсона;
  • анафілактичний шок;
  • хронічна ниркова недостатність;
  • хвороби обміну речовин;
  • внутрішні крововиливи;
  • тромбоцитопенічна пурпура;
  • сепсис і алергічні реакції;
  • зневоднення і гостре отруєння організму.
Дивіться також:  Вертебро-базилярна недостатність: симптоми і лікування

Крім цього, є кілька ситуацій, при яких гіпотонія вважається цілком нормальним ознакою. Це можливо лише при:

  • обтяженої спадковості;
  • професійному занятті спортом;
  • різкій зміні клімату.

Окремо необхідно згадати артеріальну гіпотензію у вагітних – в таких випадках такий стан також може бути нормальним, що вказує на зміни гормонального фону, що відбуваються в жіночому організмі в цей життєвий відрізок. Тим не менш, це зовсім не виключає той факт, що захворювання може формуватися на тлі вищевказаних патологічних факторів.

Що стосується дітей, то гіпотонічна хвороба у них часто виникає через:

  • хронічного емоційного напруження – це можуть бути часто повторювані стресові ситуації в школі або в сім’ї;
  • гормональної перебудови;
  • нестачі фізичної активності;
  • розумової перевтоми;
  • перебігу хронічних інфекційних процесів.

Вкрай рідко викликати зниження кров’яного тиску може різка зміна положення тіла.

Класифікація

Залежно від етіологічного чинника артеріальна гіпотензія у дітей і дорослих буває:

  • фізіологічною – вважається такою тільки у разі генетичної схильності та професійного заняття спортом, а також для людей, які проживають в умовах високогір’я або субтропіків;
  • первинною є самостійним недугою, спричиненим порушенням нейроциркуляции крові;
  • вторинної – у таких ситуаціях недуга виступає в якості клінічного ознаки або ускладнення того чи іншого захворювання, через що отримав назву симптоматична артеріальна гіпотензія.

Окремим різновидом подібного розладу вважається ортостатична артеріальна гіпотензія, яка є наслідком передозування ліками призводить до розвитку такого побічного ефекту, як стійке або регулярне зниження показників тонометра.

По варіанту перебігу захворювання існує в декількох формах:

  • гостра артеріальна гіпотензія – характеризується різким падінням артеріального тиску. Такий варіант перебігу недуги вважається дуже небезпечним, оскільки найбільш часто стає причиною розвитку ускладнень, небезпечних для життя. З цього випливає, що подібний стан вимагає негайної медичної допомоги;
  • хронічна гіпотонія – для такого різновиду людям властиво постійне зниження кров’яного тонусу. Найбільшу небезпеку становить для осіб похилого віку.

Симптоматика

Клінічна картина може трохи відрізнятися в залежності від характеру протікання хвороби. Наприклад, фізіологічна гіпотонія дуже часто протікає без вираження яких-небудь ознак, тим самим не доставляючи людині дискомфорту.

У випадках розвитку гострої артеріальної гіпотензії симптоматика включає в себе:

  • напади сильних запаморочень;
  • короткочасні незначні порушення гостроти зору;
  • зміна ходи – вона стає хиткою;
  • блідість шкіри;
  • підвищену метеочутливість;
  • тривожність і дратівливість;
  • непритомні стану.
Дивіться також:  Геморагічний васкуліт: причини, симптоми, лікування

Для хронічної форми хвороби характерно:

  • слабкість і швидка стомлюваність;
  • постійна сонливість;
  • часті головні болі, які носять розпираючий або пульсуючий характер. Найбільш часто болючість охоплює лобно-скроневу або лобно-тім’яну область;
  • емоційна нестійкість;
  • підвищена пітливість, особливо стоп і долонь;
  • погіршення пам’яті;
  • больові відчуття в зоні серця;
  • розлад терморегуляції;
  • висока сприйнятливість до світла і гучних звуків;
  • порушення циклу менструацій у представниць жіночої статі;
  • тимчасова імпотенція у чоловіків.

Симптоми ортостатичної артеріальної гіпотензії представлені:

  • зміною ЧСС;
  • непритомністю – провісниками можуть служити запаморочення і шум у вухах, різка слабкість і поява «мурашок» перед очима;
  • сильними болями в області живота;
  • нападами нудоти і блювоти;
  • утрудненням дихання;
  • підвищеним потовиділенням;
  • відрижкою повітрям;
  • рясне газоутворення;
  • переднепритомний стан;
  • частою позіханням;
  • занепадом сил;
  • схильністю до заколисування в транспорті.

Також варто враховувати, що при формуванні подібного розлади на тлі іншого захворювання, клінічні ознаки будуть доповнюватися найбільш характерними зовнішніми проявами хвороби провокатора.


Симптоми гіпотонії

У випадках виникнення вищезазначених симптомів у дорослого, дитини та вагітної жінки слід якомога швидше звернутися за кваліфікованою допомогою, а при втраті свідомості надати маніпуляції першої допомоги:

  • негайно викликати бригаду медиків на будинок;
  • забезпечити приплив свіжого повітря в приміщення, де знаходиться хворий;
  • позбавити людину від вузької і тісного одягу;
  • правильно укласти – нижні кінцівки повинні бути вище верхньої половини тулуба;
  • час від часу давати пити холодну очищену воду без газу.

Ні в якому разі не слід давати потерпілому людині якісь медикаменти до приїзду лікарів.

Діагностика

Комплекс діагностичних заходів спрямований не тільки щоб поставити правильний діагноз, але також на те, щоб встановити причини артеріальної гіпотонії і визначити різновид її протікання.

Маніпуляції первинної діагностики здійснюються кардіологом і передбачають:

  • вивчення історії хвороби не тільки хворого, але і його найближчих родичів – для з’ясування факту протікання симптоматичної гіпотензії або її розвиток на тлі генетичної схильності;
  • збір і аналіз життєвого анамнезу людини – вкаже на перебіг фізіологічної та первинної гіпотонії, а також зміни значень тонометра викликані ортостазом;
  • проведення ретельного фізикального огляду пацієнта – сюди варто віднести триразове вимірювання кров’яного тонусу з інтервалом у 5 хвилин. Крім цього, також потрібно добовий моніторинг АТ і прослуховування пацієнта за допомогою фонендоскопа;
  • детальний опитування хворого – для складання лікарем повної симптоматичної картини, що вкаже на тяжкість перебігу хвороби, а також можливу патологічну першопричину низького тиску.

Лабораторні дослідження ґрунтуються на таких процедурах:

  • загальноклінічний аналіз крові;
  • ортостатична проба;
  • біохімія крові;
  • загальний аналіз урини.
Дивіться також:  Септикопіємії - форми, причини, симптоми, лікування

Інструментальна діагностика передбачає здійснення:

  • УЗД серця і черевної порожнини;
  • доплерографії судин;
  • ЕКГ в стані спокою, так і з навантажувальними тестами;
  • Ехокг;
  • електроенцефалографії;
  • кардіоінтервалографії.


Проведення Ехокг

Якщо після виконання вищевказаних діагностичних заходів клініцисту не вдалося з’ясувати сприяючий чинник, пацієнта можуть направити на додаткове обстеження до:

  • педіатра;
  • акушера-гінеколога;
  • окуліста;
  • ендокринолога;
  • гастроентеролога;
  • невролога.

Лікування

Фахівці приступають до терапії тільки після встановлення джерела формування вираженої артеріальної гіпотензії. При розвитку вторинної гіпотонії в першу чергу слід позбутися хвороби-провокатора. Фізіологічний тип розлад не вимагає проведення будь-якої специфічної терапії, оскільки такий стан не є патологією. Первинний і ортостатичний варіант протікання ліквідується немедикаментозними і медикаментозними способами.

Перша категорія лікувальних заходів спрямована на:

  • психотерапію;
  • проходження курсу лікувального масажу шийно-комірцевої зони;
  • гідромасаж та інші форми водолікування;
  • ароматерапевтичний масаж;
  • голкорефлексотерапію;
  • фізіотерапевтичні процедури, зокрема, електросон та електрофорез;
  • ароматерапію;
  • вправи лікувальної гімнастики.

Лікування артеріальної гіпотензії за допомогою лікарських препаратів включає в себе прийом:

  • холінолітиків;
  • антидепресантів та транквілізаторів;
  • гіпотензивних засобів;
  • антиоксидантів;
  • ноотропних речовин;
  • церебропротекторов;
  • рослинних адаптогенів;
  • вітамінних комплексів.

Пацієнтам з гострою гіпотензією показано внутрішньовенне введення:

  • глюкокортикоїдів;
  • кардіотоніків;
  • вазоконстрикторів;
  • сольових і колоїдних розчинів.

Для лікування гіпотонічної хвороби також використовується народна медицина, але застосовувати їх можна тільки з дозволу лікаря. Найбільш ефективними вважаються:

  • солодка і корінь валеріани;
  • материнка і панацерия;
  • череда і меліса;
  • деревій і шишки хмелю;
  • пустирник і глід;
  • листя суниці і омели білої;
  • полин і квітки безсмертника;
  • розмарин і розторопша;
  • гранатовий сік і шоколад.


Лікування гіпотонії народними засобами

Можливі ускладнення

Якщо симптоми недуги пропускає, а лікування артеріальної гіпотензії буде повністю відсутнім, то велика ймовірність розвитку ускладнень, серед яких варто виділити:

  • кисневе голодування плоду;
  • інсульт;
  • анемію;
  • кардіогенний шок;
  • інфаркт;
  • сепсис;
  • анафілактичний шок;
  • коматозний стан.

Профілактика і прогноз

Щоб не допустити розвитку артеріальної гіпотензії потрібно слідувати таким профілактичних рекомендацій:

  • правильно і збалансовано харчуватися;
  • повноцінно відпочивати;
  • по можливості уникати фізичного та емоційного перенапруження;
  • приймати всередину тільки ті ліки, які випише клініцист;
  • вести здоровий і в міру активний спосіб життя;
  • кілька разів на рік проходити повний профілактичний огляд у клініці – для ранньої діагностики хвороб, які в своїй клінічній картині мають знижені показники АТ.

Фізіологічна, ортостатична і первинна гіпотонія часто протікають сприятливо і закінчуються повним одужанням, але в таких випадках пацієнтам слід регулярно обстежитися у кардіолога. При вторинній гіпотонічної хвороби прогноз буде диктуватися часом діагностики, адекватністю лікування і тяжкістю протікання базової патології.