Аспергільоз — причини, ознаки, симптоми і лікування

Аспергільоз – це грибкове захворювання, яке обумовлюється патологічним впливом цвілевих грибів аспергіл. Подібна патологія не має обмежень щодо статі і вікової категорії, від чого може діагностуватися навіть у дитини.

Існує кілька різновидів такого недуги, кожен з яких має свою власну характерну симптоматику. Основними клінічними проявами можна вважати кровохаркання, сильний свербіж шкіри в області слухового проходу, освіта еритема і зміна відтінку шкіри.

Встановлення правильного діагнозу вимагає проведення цілого ряду лабораторно-інструментальних обстежень пацієнта. Тактика лікування аспергильоза повністю залежить від різновиду протікання хвороби.

Етіологія

Збудниками хвороби є плісняві гриби аспергілли, які у випадках проникнення в організм можуть стати джерелом широкого спектру поверхневих або глибоких змін органів або систем. Саме з-за цього, в терапії подібного захворювання беруть участь клініцисти з різних галузей медицини.

Широке поширення такого недуги обумовлюється тим, що аспергілли можуть довгостроково існувати як при високих показниках температури – понад п’ятдесят градусів, так і при тривалому заморожуванні. Грибки з такої групи поширені повсюдно. Найбільш придатними умовами для збільшення чисельності збудників недуги можна вважати:

  • системи вентиляції і душа;
  • кондиціонери та зволожувачі;
  • старовинні речі і книги;
  • сирі стіни і стелі;
  • продукти харчування, за умови їх тривалого зберігання;
  • кімнатні рослини.

Найчастіше інфікування відбувається інгаляційним шляхом – при вдиханні людиною частинок пилу, що містять в собі міцелій грибка. Основну групу ризику становлять:

  • сільськогосподарські робітники;
  • працівники підприємств, що займаються переробкою паперу або тканини;
  • працівники заводів з отримання спирту, пива і рибних консервів;
  • борошномели;
  • ті люди, діяльність яких пов’язана з розведенням голубів.

Появі грибкового процесу сприяє інфікування пацієнта під час здійснення інвазивних діагностичних процедур, наприклад, бронхоскопії або ендоскопічної біопсії. При цьому розвивається інвазивний аспергільоз легень.

Клініцистами не виключається контактний шлях проникнення збудника в організм – через зіткнення з ураженою шкірою або слизовими. Крім цього, існує ймовірність аліментарного інфікування при вживанні продуктів, заражених такими грибками.

Ще однією причиною аспергильоза можна вважати аутозаражение – при активації патологічного збудника, який може мешкати на шкірі або слизовій дихальних шляхів людини. У такому разі появу подібного захворювання обумовлюється зниженням опірності імунної системи.

Дивіться також:  Дифілоботріоз: причини, ознаки, симптоми, лікування

Основними факторами ризику формування такої недуги можна вважати:

  • імунодефіцити будь-якої природи;
  • хронічне протікання захворювань органів дихальної системи або ЛОР-органів – дуже часто відбувається розвиток хвороботворного процесу при отиті;
  • тривалий прийом деяких медикаментів, зокрема, антибактеріальних речовин, кортикостероїдів та цитостатичних засобів;
  • тривала променева терапія;
  • пересадка донорського органу – найчастіше до розвитку хвороби призводить трансплантація кісткового мозку;
  • низький рівень нейтрофілів у крові.

Крім цього, навіть у абсолютно здорової людини при вдиханні великої кількості спор аспергіл може розвинутися легеневий аспергільоз – це найбільш поширена форма недуги.

Класифікація

В медичній сфері відомо кілька форм легеневого аспергильоза:

  • аспергиллезный бронхіт;
  • аспергиллезная пневмонія;
  • алергічний бронхопульмональный аспергільоз – діагностується виключно у тих людей, які страждають від такого захворювання, як бронхіальна астма або муковісцидоз. При таких недугах дихальні шляхи людини колонізуються збудниками. З невідомих факторів така колонізація стає причиною вироблення антитіл, які, в свою чергу, призводять до частих загострень бронхіальної астми;
  • аспергиллома легенів – являє собою пухлиноподібні форму аспергильоза. При такому недугу відбувається утворення порожнини в цьому органі, яка заповнена грибковими масами. На відміну від інших форм протікання хвороби така різновид має хронічним перебігом.

Також відомо кілька найбільш рідкісних видів аспергильоза:

  • шкіри;
  • слизової оболонки очей;
  • статевих органів;
  • ШКТ;
  • кісткової системи;
  • септичний або генералізований.

В більшості випадків зустрічається алергічна бронхолегенева форма аспергильоза.

В залежності від шляху потрапляння в організм збудника, розрізняють наступні види аспергильоза:

  • ендогенний – аутоімунний;
  • екзогенний шлях передачі повітряно-крапельний або аліментарний;
  • трансплацентарний;
  • внутрибольничный.

Симптоматика

Прояв клінічних ознак буде трохи відрізнятися залежно від різновиду протікання хвороби.

В даний час, найбільш вивченою різновидом недуги вважається алергічний бронхолегеневий аспергільоз, що має симптоми:

  • сильний кашель з виділенням великої кількості харкотиння сіруватого відтінку;
  • кровохаркання;
  • значне зниження маси тіла;
  • загальна слабкість і зниження працездатності;
  • поява больових відчуттів в зоні грудної клітки;
  • підвищення температури тіла;
  • задишка;
  • озноб;
  • неприємний запах з ротової порожнини – навколишні характеризують його, як відчуття запаху цвілі;
  • напади задухи.

Аспергільоз ЛОР-органів часто маскується під широкий спектр захворювань, наприклад, зовнішній чи середній отит, риніт або синусит, тонзиліт або фарингіт. При патології такого різновиду виражаються наступні клінічні ознаки:

  • сильне лущення та свербіж зовнішнього слухового проходу;

  • Аспергільоз зовнішнього слухового проходу

  • заповнення проходу масами, мають сіруватий відтінок і пухку консистенцію. В них містяться нитки або спори збудника;
  • різкі больові відчуття у вухах – такий ознака вказує на втягнення в хвороботворний процес барабанної перетинки.
Дивіться також:  Холера - причини, симптоми, лікування та профілактика

Очної аспергільоз дуже часто приймає форму різних офтальмологічних захворювань:

  • кон’юнктивіту;
  • виразкового блефариту;
  • вузликового кератиту;
  • дакріоциститу;
  • панофтальмита.

Симптоми аспергильоза шкіри:

  • значне почервоніння шкірного покриву – головна ознака перебігу запального процесу;
  • формування лусочок коричневого відтінку;
  • помірний свербіж шкіри;
  • кришіння, зміна кольору і деформація нігтьових пластин.


Аспергільоз шкіри носа

Аспергільоз ШКТ часто протікає під виглядом таких недуг, як гастрит ерозивно форми або ентероколіт. Для такого різновиду захворювання типовими будуть наступні прояви:

  • напади нудоти, які закінчуються блювотними позивами;
  • порушення стільця – виражається у вигляді рясної діареї;
  • запах цвілі з ротової порожнини.

В залежності від того, які симптоми будуть переважати в клінічній картині хвороби, необхідно звернутися за кваліфікованою допомогою до відповідних клініцистам, наприклад, гастроентеролога, офтальмолога, пульмонолога та ін.

Діагностика

Аспергільоз у дітей і дорослих вимагає ретельної і комплексної діагностики, яка, перш за все, необхідна для виявлення різновиди та ступеня тяжкості перебігу такої хвороби.

Першим етапом встановлення правильного діагнозу займається той клініцист, до якого звернувся чоловік, грунтуючись на переважній симптомі. Лікарю необхідно:

  • провести детальне опитування пацієнта – для з’ясування першого часу появи і ступеня вираження інтенсивності симптоматики. Це дасть можливість визначити клініцисту тяжкість перебігу хвороби;
  • ознайомитися з історією хвороби та анамнез життя пацієнта – це може вказати на деякі етіологічні фактори;
  • виконати ретельний фізикальний огляд, який в залежності від ситуації може включати в себе офтальмологічний огляд очей, пальпацію передньої стінки черевної порожнини, вивчення стану шкірного покриву і нігтьових пластин, а також прослуховування легенів за допомогою фонендоскопа.

Лабораторні обстеження також будуть відрізнятися в залежності від характеру перебігу інфекції. У більшості випадків, вони включають в себе:

  • загальний аналіз крові – може вказати на перебіг алергічного або запального процесу;
  • аналіз мокротиння, що виділяється при кашлі – для виявлення частинок аспергіл;
  • біохімію крові;
  • зішкріб з шкірного покриву або нігтьових пластин;
  • вивчення виділень з носових пазух або зовнішнього слухового проходу;
  • мікроскопічне дослідження калових мас;
  • відбиток з поверхні рогівки;
  • ПЛР.
Дивіться також:  Поліомієліт - причини, симптоми, лікування

Інструментальна діагностика аспергильоза включає в себе здійснення:

  • бронхоскопії;
  • спірометрії;
  • рентгенографії грудної клітки;
  • біопсії;
  • КТ.


Бронхоскопія

Подібні заходи допоможуть не тільки поставити правильний діагноз, але і провести диференціальну діагностику такого недуги. Бронхолегеневий аспергільоз необхідно відрізняти від:

  • саркоїдозу;
  • кандидозу;
  • муковісцидозу;
  • туберкульозу легенів;
  • злоякісних або доброякісних новоутворень в бронхах або легенів.

Аспергільоз шкірного покриву і нігтьових пластин диференціюють з такими патологіями, як:

  • туберкульоз і сифіліс;
  • актіномікоз і рубромікоз;
  • епідермофітія.

Лікування

Насамперед, після підтвердження діагнозу потрібно здійснення протигрибкової терапії. Лікарські препарати для ліквідації збудника можуть призначатися в якості:

  • інгаляцій;
  • внутрішньовенних ін’єкцій;
  • безпосередньо всередину;
  • примочок і місцевої обробки – при ураженні шкіри, нігтів або слизових оболонок.

Протигрибкова терапія може тривати від чотирьох тижнів до тримісячного строку.

Крім цього, необхідний прийом медикаментів, спрямованих на усунення супутніх симптомів і зміцнення імунітету.

Лікування аспергильоза легких або генералізованої форми хвороби передбачає здійснення хірургічної операції, необхідної для видалення ураженого органу.

Ускладнення

Оскільки подібна патологія може вражати велика кількість внутрішніх органів і систем, то ігнорування симптоматики та несвоєчасна терапія може призвести до розвитку важких ускладнень. До них варто віднести:

  • асфіксію;
  • легенева кровотеча;
  • глибокі виразки рогівки;
  • увеїт;
  • глаукому;
  • повну втрату зору;
  • абсцеси мозку;
  • виникнення аспергільозного ендокардиту, менінгіту або енцефаліту;
  • аспергиллезный сепсис.

Профілактика

До профілактичних заходів, здатних понизити вірогідність появи подібного захворювання, варто віднести:

  • дотримання всіх правил безпеки при роботі на виробництві;
  • поліпшення санітарно-гігієнічних умов на сільськогосподарських фабриках;
  • носіння індивідуальних засобів захисту під час роботи;
  • поліпшення вентиляції сирих приміщень;
  • обмеження контакту із зараженим людиною;
  • зміцнення імунної системи, особливо у дитини;
  • виключення контакту з цвіллю;
  • своєчасне лікування захворювань, що вражають дихальні шляхи і ЛОР-органів;
  • регулярне проходження медичного обстеження.

Найбільш сприятливий прогноз має аспергільоз шкірного покриву, нігтів та слизових. Смертність від алергічного бронхопульмонального аспергильоза становить приблизно 30%, а від легеневих форм – 50%. Самий сумний результат має септична форма такого захворювання.