Ателектаз легені: види, причини, симптоми і лікування

Ателектаз легені – являє собою досить небезпечне захворювання, при якому спостерігається безвоздушность легеневої тканини. Це означає, що присутня недостатня розправлення або ж дифузне спадання тканин цього органу. Існує велика кількість факторів, які призводять до розвитку такої недуги, починаючи від вроджених аномалій і закінчуючи багаторічним пристрастю до выкуриванию сигарет.

В клінічній картині переважає специфічна симптоматика, яка виражається в больовому синдромі в області грудини, задишці і синюшності шкіряних покривів.

Поставити правильний діагноз представляється можливим на підставі фізікального огляду та інструментальних обстежень пацієнта. Лікування ателектазу легені найчастіше консервативне, але в запущених формах може знадобитися хірургічне втручання.

Міжнародна класифікація хвороб виділяє власне значення для подібної патології. Код за МКХ-10 – J98.1.

Етіологія

Оскільки хвороба буває вродженою або набутою, то і причини виникнення будуть дещо відрізнятися.

Ателектаз легені у новонародженого може бути обумовлений:

  • попаданням у легені немовляти меконію, навколоплідних вод або слизу;
  • зниженням або повною відсутністю сурфактанту-антиателектического фактора, який синтезується пневмоцитами;
  • пороками формування або функціонування лівого або правого легкого;
  • травмами внутрішньочерепного характеру, отриманими під час пологової діяльності – на цьому тлі відзначається пригнічення функціонування дихального центру.

Іншими джерелами розвитку хвороби у дорослих і дітей можуть стати:

  • обструкція просвіту бронха;
  • тривале зовнішнє здавлення легені;
  • патологічні реакції алергічної природи;
  • рефлекторні механізми;
  • попадання в бронхи стороннього предмета;
  • скупчення значних обсягів в’язкої рідини;
  • будь-які об’ємні доброякісні або злоякісні новоутворення в області грудної клітини, які призводять до здавлення легеневої тканини.

Найчастіші причини ателектазу легені представлені такими недугами:

  • ексудативною формою плевриту;
  • пневмотораксом;
  • гемотораксом;
  • гемопневмотораксом;
  • пиотораксом;
  • хилотораксом.

Крім цього, подібне захворювання нерідко є наслідком операбельного лікування, що проводиться на бронхах або легенів. При цьому розвивається підвищення бронхіальної секреції та зниження дренажної здатності цих органів.

Нерідко патологія зустрічається у лежачих хворих, які перенесли важкий перебіг недуг, для яких характерно рефлекторне обмеження вдиху. До них варто віднести:

  • асцит і перитоніт;
  • плеврит та отруєння медикаментами;
  • параліч діафрагми;
  • бронхоспазм;
  • хвороби алергічної природи, які викликають набряклість слизового шару бронха.

Крім цього, варто виділити основні групи ризику, які найбільш схильні до ураження легень колапсом:

  • вікова категорія віком до трьох років і старше шістдесятирічного віку;
  • тривале дотримання постільного режиму;
  • переломи ребер;
  • недоношені немовлята;
  • безконтрольний прийом деяких медикаментів, зокрема снодійних або седативних засобів;
  • деформації грудної клітки;
  • наявність у людини будь-якого неврогенного стану, яке може призвести до дихальної м’язової слабкості;
  • високий індекс маси тіла;
  • багаторічна зловживання такою шкідливою звичкою, як викурювання сигарет.
Дивіться також:  Астматичний статус - причини, симптоми і лікування

Класифікація

В пульмонології виділяють велику кількість різновидів такої хвороби. Перша з них передбачає поділ недуги в залежності від його походження:

  • первинний – діагностується у немовлят відразу ж після появи на світ, коли з-за впливу того чи іншого фактора він не зміг здійснити свій перший вдих, а легке повноцінно не розправився;
  • вторинний – є набутим. У таких випадках відбувається спадання легені, яка вже брала участь у процесі дихання.

Варто відзначити, що з вищевказаними формами не варто плутати колапс, який розвинувся внутрішньоутробно і спостерігається у дитини, що знаходиться в утробі матері, а також фізіологічний ателектаз, властивий кожній людині. Внутрішньоутробна і фізіологічна форма не відносяться до категорії справжніх ателектазів.

За поширеністю патологічного процесу недуга ділиться на:

  • ацинозный;
  • дольковий;
  • сегментарний;
  • часткової;
  • дифузний.

За етіопатогенетичному принципом розрізняють наступні різновиди хвороби:

  • обструктивний – формується через непрохідність бронхів, спричиненої механічними порушеннями;
  • компресійний ателектаз легені – обумовлюється зовнішніми здавленням легеневої тканини, наприклад, повітрям, гноєм або кров’ю, яка накопичується в порожнині плеври;
  • контракционный – викликається здавленням альвеол;
  • ацинарный – діагностується як у дітей, так і дорослих у випадках перебігу респіраторного дистрес-синдрому.

Розвиток хвороби проходить кілька стадій:

  • легка – виражається в спадении альвеол і бронхіол;
  • середньотяжка – характеризується появою повнокров’я і набряку легеневої тканини;
  • важка – відбувається заміщення здорової тканини в сполучну. При цьому відбувається розвиток пневмосклерозу.

У залежності від отриманого після рентгенографії знімка патологія має кілька типів:

  • дископодібний ателектаз розвивається на тлі стиснення декількох часточок легені;
  • субсегментарный ателектаз – характеризується повною обтурацією лівого або правого легкого;
  • лінійний ателектаз.

Крім цього, виділяють наступні класифікації подібного захворювання:

  • за ступенем стиснення легеневої тканини – гострі та поступові;
  • за наявності наслідків – неускладнені та ускладнені;
  • за характером перебігу – перехідні і стійкі;
  • за механізмом появи – рефлекторні і післяопераційні;
  • по зоні ураження – односторонні і двосторонні.

Симптоматика

Ступінь інтенсивності, вираженості ознак клінічної картини буде прямо залежати від обсягів легкого, залучених у патологічний процес. Наприклад, микроателектаз або поразка тільки одного сегмента легені може протікати абсолютно безсимптомно. У таких випадках патологія буде діагностичної знахідкою, яка часто виявляється під час проходження рентгенограми в профілактичних цілях.

Дивіться також:  Бронхіт: види, причини, ознаки, симптоми, лікування

Найбільш гостро проявляється недуга при ураженні цілої частки цього органу, зокрема, ателектаз верхньої частки правої легені. Таким чином, основу клінічної картини будуть становити такі ознаки:

  • задишка – вона раптово з’являється при фізичному навантаженні, так і в стані спокою, навіть у горизонтальному положенні;
  • больовий синдром різного ступеня інтенсивності в області грудної клітки з боку ураженої легені;
  • сильний сухий кашель;
  • порушення ЧСС, а саме її почастішання;
  • зниження показників кров’яного тонусу;
  • синюшність шкірних покривів.

Подібні симптоми характерні як для дорослих, так і для дітей.

Діагностика

Поставити правильний діагноз, а також з’ясувати локалізацію і поширеність патологічного процесу можна тільки за допомогою інструментальних обстежень хворого. Однак перед здійсненням таких процедур, необхідно, щоб пульмонолог самостійно провів кілька маніпуляцій.

Таким чином, первинна діагностика буде включати в себе:

  • вивчення історії хвороби та збір життєвого анамнезу пацієнта – для виявлення найбільш імовірного етіологічного фактора;
  • ретельний фізикальний огляд, що включає в себе аускультацію пацієнта. Крім цього, необхідно, щоб лікар оцінив стан шкірного покриву, вимірював показники пульсу та артеріального тиску;
  • детальне опитування пацієнта – для отримання детальної інформації щодо часу появи першого та ступеня інтенсивності, вираженості симптомів. Це дозволить лікарю оцінити тяжкість перебігу хвороби та її форму, наприклад, ателектаз нижньої частки правої легені.

Лабораторні дослідження обмежуються здійсненням лише біохімії крові, що потрібно для вивчення її газового складу. Такий аналіз покаже зниження парціального тиску кисню.

Для остаточного підтвердження діагнозу проводиться:

  • бронхоскопія – допоможе з точністю виявити причину появи такого захворювання;
  • рентгенограма – виконується при вдиху. При цьому буде спостерігатися зміщення органів області середостіння в бік ураженої легені, а на видиху – в область здорової половини;
  • бронхографія і ангіопульмонографія – для оцінювання рівня ураження легенево-бронхіального дерева;
  • КТ легенів – виконується при сумнівних показниках рентгенографії і для уточнення локалізації патології, зокрема, для виявлення ателектазу верхньої частки лівої легені або будь-якого іншого вогнища.
Дивіться також:  Пневмоторакс - причини, ознаки, симптоми і лікування


Ателектаз легені на рентгенограмі

Лікування

Після вивчення всіх результатів діагностичних заходів клініцист складає індивідуальну тактику терапії для кожного пацієнта, при цьому враховується етіологічний фактор.

Тим не менше практично в усіх випадках достатньо виконання консервативних методик. Таким чином, лікування ателектазу легені може включати в себе:

  • відсмоктування ексудату з дихальних шляхів за допомогою гумового катетера – така міра показана для пацієнтів з первинним ателектазом. У деяких випадках новонародженим може знадобитися інтубація або розправлення легені повітрям;
  • лікувальну бронхоскопію – якщо етіологічним фактором виступило наявність стороннього предмета;
  • промивання бронхів антибактеріальними речовинами;
  • санацію бронхіального дерева ендоскопічним способом – якщо спадання легені обумовлено скупченням крові, гною або слизу. Така процедура носить назву бронхоальвеолярный лаваж;
  • трахеальную аспірацію – у випадках, коли ателектаз легені був викликаний перенесеним раніше хірургічним втручанням.

При захворюванні будь-якої природи пацієнтам показаний:

  • прийом протизапальних препаратів;
  • виконання вправ дихальної гімнастики;
  • проходження курсу перкуторного масажу;
  • постуральний дренаж;
  • заняття ЛФК;
  • УВЧ і лікарський електрофорез;
  • інгаляції з бронхолітиками або ферментними речовинами.

Варто відзначити, що пацієнтам заборонено самостійно лікувати хворобу народними засобами, оскільки це може тільки посилити проблему і привести до розвитку ускладнень.

При неефективності консервативних методів терапії в розправленні легені вдаються до хірургічного втручання – резекція ураженої зони легкого, наприклад, при ателектазі середньої частки правої легені чи іншої локалізації патології.

Можливі ускладнення

Ателектаз легені є досить небезпечним захворюванням, яке може привести до формування таких ускладнень:

  • гостра форма дихальної недостатності;
  • приєднання вторинного інфекційного процесу, що загрожує пневмонією;
  • стиснення цілого легені, що тягне за собою смерть пацієнта;
  • формування абсцесу легені.

Профілактика

Профілактичні заходи, що попереджають розвиток такої хвороби, включають в себе наступні правила:

  • ведення здорового та активного способу життя;
  • грамотне ведення відновного періоду після важких хвороб і операцій на бронхах або легенів;
  • прийом медикаментів строго за приписом лікаря;
  • контроль маси тіла, щоб вона не перевищувала норму;
  • недопущення проникнення сторонніх предметів в бронхи;
  • регулярне проходження повного профілактичного обстеження в медичному закладі.

Прогноз ателектазу легені безпосередньо залежить від причини, що його викликала, і своєчасно розпочатого лікування. Важкий перебіг або блискавична форма хвороби дуже часто призводить до появи ускладнень, нерідко ведуть до летального результату.