Блювотні позиви з блювотою і без: види, причини, лікування

Блювотні позиви можуть бути як ознакою майбутнього виходу блювотних мас, так і не супроводжуватися блювотою. Якщо цей симптом носить хронічний характер, слід звернутися за допомогою до гастроентеролога. Також слід зазначити, що нудота і блювотні позиви, але без блювання, можуть бути ознакою токсикозу при вагітності.

Етіологія

Постійні блювотні позиви можуть бути обумовлені наступними чинниками:

  • гастроентерологічні патології;
  • застій жовчі;
  • ранні терміни вагітності;
  • порушення в роботі вестибулярного апарату;
  • реакція на певні лікарські препарати;
  • непереносимість певних продуктів харчування;
  • гіпертонія;
  • серцево-судинні патології;
  • струс мозку і тому подібні невралгічні фактори;
  • психосоматика;
  • метаболічні розлади;
  • морська хвороба;
  • нервова диспепсія, анорексія або булімія;
  • деякі зорові образи або запахи, які нагадують про щось украй неприємному з фізіологічної точки зору;
  • психологічний вплив — страх, тривога, сильне нервове перенапруження або стресу.

Окремо слід виділити етіологію у дітей молодшого дошкільного віку. Блювотні позиви без блювоти у дітей можуть бути обумовлені наступними етіологічними факторами:

  • прорізування зубів;
  • переїдання;
  • заколисування при поїздці в авто на далекі відстані.

Трохи рідше, але все ж може спостерігатися даний симптом при чищенні зубів. У цьому випадку, як правило, це тимчасовий рефлекс, так як дитині потрібно просто звикнути до цієї процедури.

Симптоматика

Як правило, характер прояву клінічної картини залежить від первопричинного фактора. Якщо це просто тимчасовий рефлекс при чищенні зубів, додаткових ознак немає. В такому випадку слід змінити пасту і зубну щітку. Якщо ж ці заходи не надають належного ефекту, то слід звернутися до невропатолога.

Якщо цей симптом спровокований гастроентерологічною патологією, то клінічна картина може доповнюватися такими ознаками:

  • блювотні позиви в більшості випадків супроводжуються нудотою і самої блювотою;
  • нестабільна робота ШКТ — запори і діарея без видимої на те причини, болі в животі, підвищений метеоризм;
  • погіршення апетиту;
  • печія;
  • відрижка, часто з неприємним запахом;
  • слабкість.
Дивіться також:  Біль у лімфовузлах: чому болять, причини, що робити, лікування

При нервової диспепсії шлунка може спостерігатися практично така ж клінічна картина з тим лише доповненням, що у людини спостерігаються блювотні позиви практично завжди після прийому їжі. При цьому абсолютно неважливо, що саме він з’їв і в якій кількості. На тлі такої симптоматики спостерігається і сильна втрата ваги.

При порушеннях в роботі вестибулярного апарату і серцево-судинної системи (сюди ж слід віднести і гіпертонію), клініка може проявлятися такими додатковими ознаками:

  • головні болі;
  • запаморочення;
  • підвищене потовиділення;
  • прискорений пульс;
  • потемніння в очах;
  • дезорієнтація;
  • переднепритомний стан, втрата свідомості.

Прояв такої симптоматики потребує негайного звернення за медичною допомогою, так як велика ймовірність не тільки розвитку серйозних ускладнень, але і летального результату.

Також прояв такого симптому практично завжди спостерігається при струсі головного мозку або інший черепно-мозковій травмі. У таких випадках клінічна картина може проявлятися наступним чином:

  • запаморочення;
  • потемніння в очах, дезорієнтація;
  • короткочасна втрата пам’яті;
  • блювотні позиви доповнюються блювотою;
  • порушення рухової функції.

Якщо у людини зазначаються дані клінічні прояви, то консультація лікаря обов’язкова, так як самолікування неприпустимо.

Діагностика

Програма діагностичних заходів буде практично повністю залежати від поточної клінічної картини. У першу чергу проводиться фізикальний огляд хворого, із з’ясуванням скарг і анамнезу.


УЗД органів черевної порожнини

Комплекс діагностичних заходів може включати наступне:

  • забір крові для загального і біохімічного аналізу;
  • загальний аналіз сечі;
  • УЗД органів черевної порожнини;
  • КТ та МРТ головного мозку, якщо є підозра на травмування;
  • гастроентерологічні дослідження.

Призначити коректне лікування лікар може тільки після точної постановки діагнозу. Якщо пацієнт приймає будь-які препарати, слід повідомити про це лікаря. Обумовлено це тим, що певні препарати можуть призводити до змащеній клінічній картині, як наслідок цього, діагноз і подальше лікування будуть невірними.

Дивіться також:  Блювота з кровю - що робити, причини, як зупинити, лікування

Лікування

Базисна терапія буде залежати від поточної клінічної картини. Якщо причиною такого симптому стала гастроентерологічна патологія, то можуть призначати такі препарати:

  • для поліпшення моторики шлунка;
  • протиблювотні;
  • антибіотики, якщо недуга має інфекційну природу.

Обов’язково дотримання дієтотерапії, програма якої буде залежати від етіології хвороби.

У тому випадку, якщо симптом виникає при чищенні зубів у дитини або при порушенні певних місць у ротовій порожнині, слід усунути провокуючий фактор і підібрати більш зручні предмети для дотримання гігієни.

Профілактичних заходів, в цьому випадку немає, так як це не окреме захворювання. Доцільно дотримуватися правил здорового способу життя та вчасно звертатися за медичною допомогою.