Брадикардія — причини, ознаки, симптоми і лікування

короткочасні розлади зору, судоми, гіпоксія

Брадикардія являє собою такий тип патології, при якій порушення піддається синусовий ритм, контрольований синусовим вузлом, тобто безпосереднім «водієм» ритму. Брадикардія, симптоми якої полягають у зменшенні серцевих скорочень (в межах 30-50 уд./хв.), визначається як синусова брадикардія зі зниженим автоматизмом у синусовом сайті.

Загальний опис

Сама по собі брадикардія є однією з різновидів аритмії, при якій частота скорочень серця становить менше 60 уд./хв. Такий вид аритмії є нормою для спортсменів, однак найчастіше стан зазначається у звичайних пацієнтів і лише у якості патології.

Незалежно від причин, що спровокували цей стан, основа його є незмінною і полягає в порушенні здатності до вироблення синусовим вузлом електричних імпульсів стандартною для нормального стану організму частоти від 60 уд./хв., а також у забезпеченні неадекватного їх розповсюдження вздовж провідних шляхів.

Брадикардія помірного ступеня може не супроводжуватися розладами, пов’язаними з гемодинамікою. Через рідкісного серцевого ритму, викликаного брадикардією, органи і тканини організму починають відчувати нестачу кровопостачання в комплексі з кисневим голодуванням, в результаті чого відбувається порушення їх повноцінної функціональності.

Люди фізично треновані також зустрічаються з брадикардією – це фізіологічна брадикардія, розглянута у їх випадку в якості варіанту норми. Так, близько чверті чоловіків з нормальним станом здоров’я стикається з частотою серцевих скорочень порядку до 60 ударів в хвилину, у той час як в період сну вплив фізіологічних коливань на тлі особливостей впливу вегетативної регуляції приводить зовсім до уражень ритму роботи серця на 30%.

Між тим, як ми вже зазначили, брадикардія є в основному станом, спровокованим вже наявними патологічними процесами, виступаючи, таким чином, і сама як патологічного стану.


Серце: розташування відділів, особливості будови. Нормальний вигляд ЕКГ

Брадикардія: класифікація

Локалізація практично виявлених порушень визначає такі основні різновиди брадикардії, як синусова брадикардія, симптоми якої пов’язані з порушеннями в автоматизмі синусового вузла, а також брадикардія при блокадах серця. Брадикардія при блокадах може бути атріовентрикулярної або синоартериальной, при цьому характеризує її порушення у проведенні між передсердями і синусовим вузлом імпульсів, що також може визначати порушення і у варіанті синусового вузла і шлуночками/передсердями.

Дивіться також:  Жирова емболія: види, причини, симптоми і лікування

Фізіологічні умови можуть впливати на частоту серцевих скорочень, що, у свою чергу, характеризує функціональну брадикардію або брадикардію фізіологічну. Протягом тих чи інших захворювань супроводжує вже патологічна брадикардія.

Останній вид брадикардії протікає в гострій або хронічній формі. Гостра характерна при міокардитах, інфаркті міокарда або інтоксикаціях, актуальна вона і для іншого типу станів. Зникнення її зазначається при усуненні перерахованих станів. Що стосується хронічної форми, то вона проявляється при склеротичних вікових серцевих захворюваннях.

Згідно з причинами, синусова брадикардія може бути в одній з наступних форм: брадикардія экстракардиальная (або нейрогенна), брадикардія органічна (з супутніми ураженнями серця), синусова брадикардія спортсменів, брадикардія токсична або брадикардія лікарська. У деяких випадках брадикардія згідно з етіологією може бути підрозділена на ідіопатичну брадикардію, брадикардію дегенеративную, брадикардію центральну і брадикардію токсичну.

Брадикардія: основні причини

Розвиток экстракардиальной форми брадикардії може статися з причини неврозів з актуальною вегетативною дисфункцією, нейроциркуляторною дистонією, тиском на очні яблука або на каротидний синус (що відбувається через носіння тугого краватки, коміра), а також в результаті підвищеного внутрішньочерепного тиску (забій головного мозку, менінгіт, пухлини мозку, його набряк тощо). Крім цього даний вид брадикардії може розвинутися з приводу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки і шлунка.

В якості причин органічної брадикардії виділяють міокардіодистрофії, кардіосклероз, міокардит та інфаркт міокарда. Цього типу захворювання провокують фіброзні і дегенеративні зміни в області синусового вузла або порушення, пов’язані з провідністю міокарда, що супроводжується розвитком стану брадикардії з притаманними їй симптомами.

Органічне ураження, що виникає у водія ритму, призводить до розвитку синдрому слабкості, актуального для синусового вузла, при якому різкого зниження піддається частота імпульсної генерації. Супроводжуючим чинником цього стану стає синусова брадикардія, що протікає з вкрай рідкісними, хоча і ритмічними серцевими скороченнями. Одночасно з цим може відбуватися зміна брадикардії станом тахікардії або відзначається чергування спонтанного типу водіїв ритму. В якості крайньої міри поразки в синусовом сайті виступає відмова функції автоматизму, на тлі чого відбувається припинення вироблення електричних серцевих імпульсів.

У випадку з поразкою, що зачіпають провідні шляхи міокарда, відбувається розвиток блокади проведення імпульсів, з-за чого, відповідно, блокування підлягає певна частина генеруються через синусовий вузол сигналів, які, в свою чергу, не можуть дістатися до шлуночків, з-за чого розвивається, знову ж таки, брадикардія.

Дивіться також:  Гіперволемія: види, причини, симптоми і лікування

Супутнім фактором розвитку лікарської брадикардії виступає прийом морфіну, хінідину, серцевих глікозидів, бета-адреноблокаторів та блокаторів для кальцієвих каналів, а також деяких інших препаратів.

Токсичної брадикардії супроводжують виражені стану інтоксикації, провоковані уремією, гепатитом, сепсисом або черевний тиф, отруєння сполуками з фосфорорганічними складовими, в результаті яких відбувається уповільнення процесів автоматизму і подальшого проведення до серця. До даної групи відноситься і такий вид брадикардії, яка виникає на тлі вираженої форми гіперкаліємії або гіперкальціємії.

Що стосується зазначеної спочатку брадикардії спортсменів, то для неї частота серцевих скорочень складає близько до 40 уд./хв., причому актуальні ці показники навіть у денний час. Причина виникнення такого стану полягає в особливостях їх вегетативної регуляції.

Причинами брадикардії також можуть стати і природні процеси, пов’язані зі старінням організму, а буває і так, що причини виникнення цього стану і зовсім визначити не вдається, що визначає його як брадикардію у ідіопатичній формі.

Брадикардія серця: симптоми

При помірній вираженості брадикардії, стан це протікає без порушень кровообігу, не супроводжуючись також і розвитком характерних клінічних симптомів. Брадикардія з частотою серцевих скорочень в межах 40 уд./хв., так само як і органічні ураження серця, що проявляється в комплексі зі слабкістю і запамороченням, полуобморочным або непритомних станом. Крім цього відзначається утрудненість дихання і втому, коливання артеріального тиску та біль у грудях. Порушується пам’ять і концентрація уваги, з’являються розлади зору (короткочасного типу), мислення може бути змішаною.

Скорочувальна функція міокарда у комплексі з актуальних уповільненням кровообігу при брадикардії призводить до виникнення первинної реакції з боку мозку, який в цій ситуації починає відчувати гіпоксію. В результаті цього брадикардія викликає напади судом (що визначає продромы/напади Морганьї-Адамса-Стокса) та втрати свідомості, тривалість яких може становити до хвилини часу. Примітно, що саме ці стани при брадикардії є найбільш небезпечними, вимагаючи надання невідкладної допомоги хворому щоб уникнути настання зупинки дихання.


ЕКГ: порівняння нормальних показників серцевого ритму та показників при брадикардії

Діагностування брадикардії

В якості факторів, що вказують на можливу актуальність для пацієнта брадикардії, виступають характерні для цього стану скарги і його вік, а також певна частота пульсу і серцевих скорочень. Для виявлення брадикардії застосовується електрокардіографія, яка дозволяє визначити не тільки брадикардію, але також і блокади в момент появи нападів.

Дивіться також:  Оклюзія судин: види, причини, симптоми і лікування

При виникненні симптомів у спонтанному порядку, підтвердження діагнозу можливе за рахунок добового холтерівського моніторування. Даний варіант полягає в запису електрокардіограми протягом доби, при цьому хворий знаходиться в звичних для нього умовах і веде звичайний спосіб життя. Саме холтерівське моніторування дає можливість виробити конкретну фіксацію тимчасових нападів, при яких відбувається урежение пульсу.

Використання ехокардіографії визначає можливість діагностування збільшення порожнин серця і його розмірів, а також виявити зниження фракції вигнання. За рахунок цього обстеження можна також визначити наявність інших серцевих патологій.

Якщо блокади не можуть бути виявлені за рахунок застосування ЕКГ або моніторування, то застосовується процедура чреспищеводного електрофізіологічного дослідження, орієнтованого на вивчення провідних серцевих шляхів (ЧПЭФИ). Дана процедура допомагає визначити конкретний характер брадикардії (функціональна або органічна).

Лікування брадикардії

Лікування даного захворювання проводиться в індивідуальному порядку, на підставі конкретно присутньої патології, а також особливостей перенесення пацієнтом даного захворювання.

При незначному уповільнені ритму серця і помірності проявів брадикардії терапія не потрібна (помірна і функціональна брадикардія), в інших випадках (органічна, токсична, экстракардиальная форми) необхідно перейти до лікування основного стану (захворювання), що провокує брадикардію. Лікарська ж брадикардія вимагає корекції запропонованої раніше дозування медпрепаратів або їх скасування.


Особливості лікування брадикардії

Прояви, супутні гемодинамічних порушень (запаморочення, слабкість), вимагають призначення препаратів типу ефедрин, корінь женьшеню, беладона, кофеїн і ін

Для активного лікування брадикардії основними проявами є стенокардія, шлуночкова аритмія, непритомність, артеріальна гіпотонія, серцева недостатність.

У разі появи зазначеного вище приступу Морганьї-Адамса-Стокса необхідна в обов’язковому порядку консультація лікаря, зокрема на предмет імплантації пацієнта електрокардіостимулятора, який виступає в якості штучного водія для ритму з вироблення електричних імпульсів необхідної фізіологічної частотою. При постійному і адекватному серцевому ритмі в заданому вигляді за наявності передвстановленого кардіостимулятора відбувається відновлення гемодинаміки до нормальних показників.

Для діагностування брадикардії потрібна консультація таких фахівців, як терапевт і кардіолог.