Чорний акантоз (код за МКХ-10 – L 83) – різновид дерматозу, який зустрічається надзвичайно рідко. Захворювання спостерігається серед світлошкірих людей з частотою 1%, серед темношкірих людей зустрічається 13.5%. Жіночий організм захворювання вражає частіше, ніж чоловічий.

Чорний акантоз має безліч різноманітних синонімів, таких як папиллярно-пігментна дистрофія шкіри, сосочковая меланодермія, чорний кератоз і генодерматоз. Перший зафіксований випадок такого захворювання був описаний лікарями Уонном і Поллитцером в 1889 році. А 1909 року патологія була описана в 50 випадках. Вчені прийшли до висновку, що недуга може бути пов’язаний зі злоякісними процесами.

Хвороба характеризується появою гіперкератозу (огрубіння) в ділянках природних складок шкіри. У таких місцях локалізуються папіломи, а також помічена гіперпігментація. Найчастіше ураження піддаються пахвові складки, пахові і шийні. Лікувати недугу потрібно комплексно.

Етіологія

На розвиток генодерматоза впливають різні фактори. На сьогоднішній день дослідникам не вдалося знайти точну причину розвитку захворювання, проте, була встановлена достовірна взаємозв’язок з наступними факторами:

• спадковий фактор;
• злоякісні процеси і новоутворення;
• зміни в роботі ендокринної системи;
• вживання естрогенових і глюкокортикостероїдних гормонів;
• прийом певних медикаментів.

Що стосується спадкового чинника, то захворювання може прогресувати, якщо у хворого спостерігаються супроводжуються порушенням обмінних функцій або психічними відхиленнями вроджені синдроми.

Пухлинний процес провокує чорний акантоз з переліком біохімічних реакцій та імунних взаємодій. Чоловіча стать переважно страждає від раку шлунка, простати, підшлункової залози, жіночий – від раку яєчників і молочних залоз. Папиллярно-пігментна дистрофія шкіри також спостерігається і при наявності інших злоякісних пухлин.

Патологія може спровокувати гормональне порушення (інсулінорезистентність, гіпогонадизм, целюліт). Під час вживання нікотинової кислоти у великих дозах теж відзначається розвиток хвороби.

Класифікація

Розрізняють наступні форми чорного акантоз:

• доброякісний (ювенільний);
• злоякісний;
• псевдоакантоз.

Захворювання у дитини з’являється зазвичай через спадкового фактора у доброякісній формі. Перші ознаки чорного акантоз можна помітити в дитинстві, рідше в пубертатному віці. Спадкова форма яскраво виражена в дитячому віці, і частково згасає у дорослому.

Також захворювання можна класифікувати в залежності від причини його появи:

• спадкова (юнацька форма) – виникає в дитячому віці, в період статевого дозрівання, часто з’являється з різними дефектами розвитку – цукровий діабет, недоумством, ідіотизмом, інфантилізмом;
• доброякісний вид – зазначається часто при патології залоз внутрішньої секреції, що супроводжується цукровий діабет з використанням інсуліну в крові знаходять високу кількість інсуліну, супроводжується полікістозом яєчників, гіпотиреозом;
• помилкова форма – розвивається на тлі зайвої ваги або у людей, які проживають в жаркому вологому кліматі, при усуненні причини захворювання можливо самовилікування;
• лікарська форма дерматозу — розвивається із-за попадання в організм інсуліну у великих кількостях, або препаратів нікотинової кислоти;
• злоякісний – частіше спостерігається у людей після 40 років, провокує розвиток злоякісних новоутворень внутрішніх органів;
• акральный – зустрічається досить рідко, розташовується в нехарактерних для захворювання місцях.

Форма патології визначається шляхом діагностичних заходів.

Симптоматика

Симптоми чорного акантоз

Клінічна картина рідкісного захворювання характеризується наступною симптоматикою:

• огрубіння шкіри;
• відлущування шкіри;
• наявність чорних або з коричневим відтінком плям на шкірному покриві;
• ураження шкіри папилломами або фибромами.

Поява таких дефектів шкірного покриву відзначається в природних складках шкіри:

• пахвові складки;
• складка між шиєю і потилицею;
• пахово-стегнова складка;
• міжсіднична складка;
• ліктьовий згин;
• область під коліном;
• складки під молочними залозами (у жіночої статі).

Бувають випадки, коли деформація шкірного покриву спостерігається і в інших місцях на тілі людини (обличчя, область пупка).

Спочатку чорний акантоз у людини проявляється появою ділянки з жовтуватим відтінком шкірного покриву, який з часом стає темніше. Внаслідок розвитку захворювання, вражений шкірний покрив стає сухим і шорстким, набуваючи темно-коричневий або чорний колір. Дефекти на шкірі збільшуються в розмірах, на їх місцях з’являються папіломи або невеликі фіброми, щільно стикаються один з одним.

Час розвитку захворювання напряму залежить від форми патології. Злоякісна форма чорного акантоз буде більш виражена і розвиватися значно швидше, ніж доброякісна.

Чорний акантоз в пахвовій западині

Діагностика

Для того щоб правильно встановити діагноз, фахівець повинен:

• провести ретельний огляд пацієнта;
• вивчити клінічну картину хворого.

Додатково можуть бути призначені наступні аналізи для підтвердження діагнозу:

• біопсія;
• аналіз крові;
• рентгенологічне дослідження.

Також необхідно провести диференціальну діагностику для того, щоб зуміти відрізнити чорний акантоз від таких захворювань, як:

• чорний псевдоакантоз;
• старечий кератоз;
• хвороба Аддісона;
• хвороба Дарині.

Клініцист не повинен переплутати хвороба з екзогенним кератозом, при якому папіломи з’являються в місцях дотику їх з подразником.

Лікування

При наявності чорного кератозу лікування повинно розроблятися комплексно, і тактика спрямована на усунення первопричинного фактора. Також всі пацієнти повинні постійно спостерігатися в диспансері.

Якщо діагностовано доброякісна форма чорного кератозу, то призначаються:

• вітамінні комплекси (комплекс вітамінів А, В і С, ліки з женьшенем і ехінацеєю);
• мазі, що володіють протизапальною і антисептичною дією;
• креми для розм’якшення і заспокоєння шкірного покриву;
• медикаменти з вмістом цинку;
• біопрепарати;
• при порушеннях в роботі щитовидної залози – гормональні препарати;
• нейротропні препарати (залежно від перебігу захворювання);
• антибактеріальні препарати (залежно від перебігу захворювання).

Чорний акантоз лікування передбачає у вигляді дотримання дієти в тих випадках, коли фактором розвитку хвороби послужив зайву вагу.

При наявності ускладнень можуть базуватися виключно цитостатики або ароматичні ретиноїди. Злоякісна форма передбачає лікування з допомогою радіопроменевої терапії, хіміотерапії чи хірургічного втручання, що є оптимальним варіантом вирішення проблеми. Після оперативного втручання і видалення ущільнення спостерігається повне одужання хворого.

Профілактика

Чорний акантоз передбачає наступні профілактичні заходи:

• регулярне обстеження у дерматолога;
• дотримання правильного харчування;
• необхідно регулярно стежити за рівнем цукру в крові;
• виключити самолікування.

Прогноз патології в першу чергу залежить від її форми. Якщо при доброякісному чорному акантозе і псевдоакантозе прогнози переважно сприятливі, аж до повного зникнення характерної симптоматики, то злоякісна форма відрізняється негативними наслідками, так як новоутворення швидко метастазують.

Своєчасне звернення до фахівця допоможе швидше діагностувати захворювання і приступити до лікування, не допустивши несприятливих наслідків.