Дистрофія сітківки ока: причини, симптоми, лікування

Дистрофія сітківки ока – небезпечна недуга, при якому вражається сітчаста оболонка ока. Якою б не була причина виникнення цієї хвороби в людини, при несвоєчасному і некваліфікованому лікуванні результат дистрофії один – атрофія або повне відмирання тканин, з яких складається сітківка. З-за цього у хворого з’являться необоротні порушення зору, аж до сліпоти. Варто зазначити, що терміни втрати зору прямо залежать від типу захворювання. Дистрофія сітківки ока протікає досить повільно, але в міру її прогресування стан пацієнта тільки погіршується.

Для хвороби характерна безсимптомний перебіг, особливо на початковому етапі розвитку. Дуже часто люди навіть не знають, що є носієм такої проблеми. Ймовірність виникнення дистрофії дуже мала. Медична статистика така, що серед усіх можливих хворобливих станів, що вражають зоровий апарат, проблеми, пов’язані з дистрофією сітківки, становлять менше відсотка. Найбільш часто схильні їй люди літнього віку (після досягнення п’ятдесяти років). У більш молодому віці недуга зустрічається тільки у жінок під час вагітності.

Етіологія

Головна роль у прогресуванні цієї хвороба належить спадковій схильності. Зазвичай саме з-за цього етіологічного чинника спостерігається прогресування дистрофії сітківки у дітей.

Крім цього, спровокувати прогресування недуги можуть наступні причини:

  • таке порушення зору, як короткозорість;
  • інфекційні захворювання організму;
  • відхилення від нормальної маси тіла людини;
  • цукровий діабет;
  • зловживання алкоголем і нікотином;
  • підвищений артеріальний тиск;
  • різні порушення кровообігу;
  • проблеми в роботі серця;
  • тривалий прямий вплив сонячних променів на очі;
  • вагітність;
  • отруєння;
  • вплив стресових ситуацій;
  • видалення половини або всієї щитовидної залози;
  • незбалансований режим харчування, внаслідок якого організм відчуває нестачу вітамінів і поживних речовин;
  • різноманіття очних травм.

Різновиди

З причин формування, хвороба ділиться на:

  • природну (яка виникла через генетики);
  • придбану.
Дивіться також:  Виразка рогівки ока: види, причини, симптоми, лікування


Дистрофія сітківки ока

Ці види хвороби мають власний поділ на підтипи. Таким чином, вроджена форма хвороби буває:

  • пігментного дистрофією сітківки, випадки прояву якої дуже рідкісні. Передається тільки від матері до дитини;
  • точкової – з’являється в молодому віці, а прогресує в літньому.

Придбану, або вікову дистрофію поділяють на:

  • периферичну дистрофію сітківки ока. З’являється на тлі короткозорості або травм ока. В результаті її прогресування до ока не надходить достатня кількість кисню і поживних речовин. При несвоєчасному виявленні або лікуванні, такий тип хвороби спричинить відшарування або розриву сітківки;
  • макулодисторфию сітківки ока.

У свою чергу, периферична дистрофія сітківки класифікується на:

  • гратчасту;
  • инееподобную;
  • дрібнозернисту;
  • пігментну.

Макулодистрофія сітківки може бути:

  • сухий — виражається жовтуватими гранулами в сітківці;
  • вологою – в око потрапляє кров.

Симптоми

На самому початку своєї появи дистрофія сітківки не проявляється ніякими ознаками. Перші симптоми захворювання починають висловлюватися на середній або запущеній стадії.

Незважаючи на безліч видів цього розладу зору, всі вони мають приблизно однакові симптоми:

  • зниження чіткості зору;
  • відчуття затуманення і «мурашок» в очах;
  • спотворення зорової картинки;
  • погіршення зору в темний час доби;
  • порушення здатності розрізняти кольори;
  • неможливість відрізнити предмет або людини, що знаходиться в стані спокою або в русі;
  • помилкове сприйняття чого-небудь у просторі.

При появі одного або декількох вищевказаних ознак дистрофії сітківки, людині слід негайно звернутися до офтальмолога. При несвоєчасному зверненні за медичною допомогою, хвороба може швидко поширитися, що призводить до погіршення зору або повної його втрати.

Діагностика

Після первинного огляду офтальмолога, для позначення правильного діагнозу, потрібно пройти кілька обстежень і тестів:

  • візометрія — для вимірювання гостроти зору;
  • периметрія – метод дає можливість розпізнати зміна розмірів поля зору;
  • рефрактометрія – метод обстеження сітківки;
  • біомікроскопія. З її допомогою можна виявити супутні патології в зоровій системі;
  • электроретинография – при спадковій дистрофії ніяких змін в аналізі не відбудеться;
  • адаптометрия – вимірюється зорова здатність в темряві;
  • ангіографія флуоресцентного типу – для позначення ділянок, на яких буде проводитися лазерне відновлення;
  • томографія сітківки;
  • офтальмоскопія з штучним розширенням зіниці (за допомогою спеціальних крапель) – для отримання лікарем уявлення про стан очного дна;
  • УЗД очей.
Дивіться також:  Атрофія зорового нерва: причини, симптоми, лікування

Ці діагностичні заходи здатні виявити ознаки дистрофії сітківки ока на ранніх стадіях.

Лікування

На сьогодні одним з найпоширеніших і ефективних засобів лікування дистрофії сітківки ока є лазерна корекція. Цей спосіб не тільки високоефективний, але і має ряд позитивних сторін:

  • запобігає хірургічне розтин очного яблука;
  • виключає можливість зараження або інфікування;
  • захищає від стресових ситуацій;
  • безконтактне втручання під час операції;
  • не вимагає часу для післяопераційного відновлення.


Лазерна коагуляція сітківки

Лікування захворювання лікарськими засобами спрямовано на поліпшення мікроциркуляції. Найчастіше призначають:

  • вітамінний комплекс;
  • очні краплі;
  • судинорозширювальні медикаменти.

Дітям з спадковою дистрофією сітківки ока рекомендується відвідування психолога. Це проводиться для того, щоб дитина не мав проблем при спілкуванні і зміг адаптуватися в суспільстві.

Пряме хірургічне втручання застосовується тільки тоді, коли не допомогли два вищеописаних методу, або при важкому протіканні захворювання. Операції призначаються і проводяться тільки висококваліфікованими спеціалістами.

Окрім клінічних методів лікування, існують народні засоби терапії, які застосовуються одночасно з ліками або після лазерного лікування. До найпоширенішим народним методам відносять рецепти із застосуванням:

  • козиного молока, розбавленого водою. Отриману рідину закапують в око;
  • відвару плодів шипшини, лушпиння цибулі та хвої;
  • настоянка з кмину, гірчиці, березового листя, хвоща і брусниці;
  • подрібненого чистотілу. Після розведення, нагрівання, проціджування і охолодження – закапують в око.

Профілактика

Для профілактики будь-яких проблем із зором рекомендовано:

  • правильне освітлення житлового та робочого приміщення;
  • забезпечувати відпочинок очам під час роботи за комп’ютером, перегляду телевізора, читання книги, користування мобільного телефону;
  • кожні півроку проходити обстеження у офтальмолога;
  • щодня виконувати гімнастичні вправи для очей.