ДВЗ-синдром: причини, ознаки, симптоми і лікування

Дисеміноване внутрішньосудинне згортання або ДВЗ-синдром – порушення здатності крові до згортання, яке формується на тлі надмірного впливу патологічних факторів. Недуга тягне за собою утворення тромбів, пошкодження внутрішніх органів і тканин. Цей розлад не може бути самостійним, більше того, чим важче основний недуга, тим більше проявляється цей синдром. Крім цього, навіть якщо основне захворювання зачіпає лише один орган, то при розвитку тромбогеморагічного синдрому неминуче залучення в патологічний процес інших органів і систем.

Таке захворювання, як ДВЗ-синдром, відноситься до групи важких розладів, що вимагають негайного лікарського втручання. Це обумовлюється тим, що летальний результат наступає в більшій половині зареєстрованих випадків. Супроводжується синдром підвищеною кровоточивістю, виникненням характерної висипки, порушенням функціонування уражених органів. При важкому протіканні захворювання може спостерігатися – шоковий стан, гіпотонія, сильні крововиливи. Небезпека для життя представляють великі кровотечі, які погано піддаються усуненню.

Діагностика ДВЗ-синдрому здійснюється за допомогою наявності у хворого характерних ознак недуги, а також завдяки коагулограмме та іншим лабораторним аналізам. Лікування ДВЗ-синдрому спрямоване на відновлення здатності крові до згортання, шляхом застосування лікарських препаратів. Багато в чому успіх терапії залежить від часу надходження хворого до клініки, стадії захворювання та дотримання методичних рекомендацій лікаря.

Етіологія

ДВЗ-синдром досить рідко зустрічається як самостійний розлад — найчастіше воно виникає на фоні інших захворювань. Сприятливими причинами виникнення хвороби є:

  • важкі запальні та інфекційні процеси різної природи – бактеріальної, вірусної, грибкової;
  • ускладнення після оперативного втручання;
  • аутоімунні захворювання;
  • септицемія;
  • злоякісні новоутворення на внутрішніх органах;
  • патологічна реакція на переливання компонентів крові;
  • гострі інтоксикації організму від потрапляння всередину хімічних речовин або зміїної отрути;
  • різке зниження показників кров’яного тиску;
  • тривалий прийом медикаментів, які порушують згортання або збільшують ризик виникнення тромбів.

Широко поширений ДВЗ-синдром в акушерстві, оскільки нерідко таке розлад спостерігається у новонароджених дітей. Сприяючими факторами можуть стати:

  • ускладнений перебіг вагітності;
  • киснева недостатність;
  • переохолодження організму майбутньої матері;
  • травми.


Патогенез ДВЗ-синдрому

Дивіться також:  Геморагічний синдром - причини, симптоми і лікування

В молодшому і підлітковому віці основними причинами вираження даного синдрому є:

  • тяжкий перебіг після інфекцій;
  • ускладнення запальних процесів, які порушують працездатність печінки і нирок;
  • широкий спектр травм.

У вагітних жінок основними передумовами для появи тромбогеморагічного синдрому вважаються:

  • велика крововтрата під час пологів або при травмах;
  • передчасний відрив плаценти від матки;
  • важке протікання вагітності з проявом гестозу, еклампсії і прееклампсії;
  • несумісність групи крові та резус-фактора матері з дитиною;
  • тривалий час перебування в матці мертвого плоду;
  • травми родових шляхів;
  • розрив матки;
  • переливання несумісних з кров’ю жінки еритроцитів;
  • тривала стимуляція родової діяльності.

Будь-які зміни у згортанні крові можна виявити при проведенні коагулограми.

Різновиди

Існує класифікація захворювання в залежності від стадії перебігу:

  • гіперкоагуляція – підвищена здатність крові до згортання;
  • перехідна – одночасне наявність у хворого згустків крові і великих кровотеч;
  • гіпокоагуляція – знижена здатність згущуватися;
  • стадія результату. Є кілька варіантів завершення недуги – летальний результат або одужання.

У деяких ситуаціях можливо повторне поява фаз.

За клінічним перебігом даний розлад ділиться на:

  • гострий ДВЗ-синдром – характеризується блискавичним розвитком хвороби. Час становить від декількох годин до доби;
  • підгострий – розвиток відбувається протягом тижня;
  • хронічний ДВЗ-синдром – затяжний перебіг, яке може тривати місяцями або роками;
  • хвилеподібний – періоди підвищеного крововиливи чергуються з періодами утворення згустків крові.

Крім цього, синдром може бути локалізувати – вражати тільки один орган, або локальним патологічного процесу зазнають кілька органів і систем, або ж весь організм. Будь-які зміни згортання крові можна виявити за допомогою коагулограми.

Симптоми

Ступінь вираження симптомів захворювання напряму залежить від стадії недуги. При гострому перебігу за кілька годин виникають такі ознаки, як значне зниження артеріального тиску, періоди втрати свідомості, набряк легенів, дихальна недостатність, а також великі кровотечі – маткові, носові, легеневі. При такій стадії ДВЗ-синдрому при вагітності велика ймовірність летального результату як для матері, так і для новонародженого.

Дивіться також:  Гіперпротеїнемія: види, причини, симптоми і лікування

Підгостра стадія найчастіше носить локальний характер і відрізняється більш сприятливим патогенезом. Виражається геморагічної висипом, синцями та гематомами, підвищеною кровоточивістю з ран або слизових оболонок. Шкіра при цьому бліда і холодна. Різко розвивається набряк тканин нирок, печінки, ШЛУНКОВО-кишкового тракту. По мірі прогресування тромбогеморагічного синдрому спостерігається порушення працездатності уражених органів і систем.

Іншими симптомами захворювання у дорослих і дітей є:

  • шкірний покрив набуває синюватий відтінок на кінчиках пальців і носа;
  • прискорене дихання говорить про ураженні легень;
  • порушення координації рухів;
  • жовтяниця є ознакою ниркової недостатності;
  • зменшення обсягів виділяється урини;
  • судоми;
  • напади блювоти;
  • діарея;
  • виразка слизової шлунка;
  • зневоднення організму;
  • обширні крововиливи.

При виникненні перших симптомів, особливо у новонароджених і маленьких дітей, необхідно відразу ж звернутися в медичний заклад. На ранніх стадіях можливо виявити синдром за допомогою проведення коагулограми.

Ускладнення

Оскільки ДВЗ-синдром відноситься до гострих станів, що потребують негайної лікарської допомоги, несвоєчасне звернення до спеціалістів тягне за собою виникнення у дорослих і дітей таких ускладнень, як:

  • порушення нормальної працездатності уражених внутрішніх органів, внаслідок припинення у них кровотоку і утворення тромбів;
  • шоковий стан – з-за різкого зниження показників кров’яного тиску;
  • зниження рівня гемоглобіну, як наслідок від обширних крововиливів;
  • коматозний стан.

Без належного, а головне вчасно розпочатого лікування, гине практично кожен пацієнт з таким синдромом. Для того щоб цього не сталося, необхідно при появі перших симптомів негайно звертатися до лікаря, який призначить коагулограму – дослідження здатності крові до згортання. При ефективній терапії вижити вдається чотирьом з п’яти хворих.

Діагностика

Діагностика ДВЗ-синдрому полягає в ретельному зборі інформації про патогенез, причини виникнення недуги, наявності і ступеня вираженості симптомів. Важливу роль у підтвердженні діагнозу грає фізикальний огляд пацієнта – виявлення жовтуватого відтінку шкіри і слизових, пульс прискорений, артеріальний тиск знижений.


Нормальні значення коагулограми

Дізнатися більше інформації і визначити стадію хвороби допоможуть лабораторні аналізи крові, зокрема коагулограма – оцінка здатності крові до згортання. Проведення біохімічного аналізу допоможе визначити в кровоносному руслі рівень таких складових, як холестерин, сечова кислота, глюкоза, креатинін, електроліти. Оцінюється тривалість згортання крові. Крім цього, проводиться кілька спеціальних проб для виявлення підшкірних крововиливів.

Дивіться також:  Апластична анемія - причини, симптоми і лікування

Апаратне обстеження пацієнтів включає в себе:

  • УЗД дає можливість виявити зміни структури органів і згустки крові великих розмірів;
  • СКТ;
  • МРТ.

В деяких випадках можуть знадобитися додаткові консультації терапевта – якщо пацієнтами є дорослі люди, гематолога – для немовлят, дітей молодшого віку і підлітків, акушера-гінеколога – для вагітних жінок.

Після отримання всіх результатів аналізів, зокрема коагулограми, і обстежень фахівець призначає найбільш ефективну тактику лікування синдрому та методичні рекомендації, яких необхідно дотримуватися під час терапії.

Лікування

Хворі, у яких був діагностований даний недуга, потребують негайної реанімації. Основу лікування ДВЗ-синдрому складають:

  • усунення основної причини недуги – прийом антибіотиків, протигрибкових та антивірусних препаратів, а також речовин для нормалізації кров’яного тиску;
  • відновлення нормального кровотоку – шляхом введення плазмозамінників;
  • нормалізація згортання крові – переливання або внутрішньовенне введення плазми і тромбоцитів. Необхідно застосування апаратної очищення крові і прийом медикаментів, що сприяють припиненню утворення тромбів. Ефективність лікування спостерігається за допомогою регулярного проведення коагулограми.

В залежності від ураження внутрішніх органів проводиться усунення цих порушень. У вагітних жінок при передчасному відшаруванні плаценти необхідна термінова стимуляція родової діяльності.

Профілактика

Профілактичні заходи при тромбогеморрагическом синдромі передбачають дотримання таких правил, як:

  • своєчасне усунення сприяючих чинників, які можуть призвести до виникнення синдрому у новонароджених, дітей молодшого віку, підлітків та дорослих;
  • під час лікування інфекцій приймати антикоагулянти;
  • обмежитися від контакту з отруйними речовинами.

Прогноз захворювання залежить від патогенезу, причин формування недуги, вчасно розпочатого лікування та дотримання методичних рекомендацій, встановлених лікарем. Для більшої ймовірності сприятливого прогнозу потрібно при вираженні перших ознак недуги звертатися до фахівців, які призначать коагулограму, за допомогою якої можна діагностувати ДВЗ-синдром на ранніх стадіях.