Експіраторна задишка: причини, симптоми і лікування

Експіраторна задишка – це патологічний стан, при якому виникає утруднення з видихом повітря. Зустрічається така аномалія, якщо порушується легенева функція через звуження просвіту бронхів внаслідок їх набряку, який спостерігається при запальних процесах або алергічних реакціях. Хворому з таким захворюванням потрібно докладати значних зусиль, щоб видихнути повітря.

Ця патологія не є самостійним захворюванням, а відноситься до симптоматичним проявів основного захворювання, часто зустрічається і у дітей, і у дорослих.

Діагностується після огляду пацієнта, здачі аналізів та проведення ультразвукової або рентгенологічної діагностики.

Лікування буде залежати від основного захворювання та причин, які сприяли розвиткові хвороби. В більшості випадків використовується консервативна терапія.

Етіологія

Така патологія може спостерігатися у більшості захворювань, які відносяться до органів дихання, а саме:

  • хронічна обструктивна хвороба легень;
  • гостра обструктивна хвороба легень;
  • вроджений або набутий стридор;
  • бронхіальна астма;
  • гострий бронхіоліт;
  • емфізема легень.


Бронхіальна астма

Можна виділити основні причини виникнення захворювань, яким притаманні симптоматичні прояви утрудненого видиху:

  • респіраторні інфекції;
  • виробнича шкідливість;
  • екологічний фактор;
  • пухлини легень;
  • вроджені патології в органах дихання;
  • чужорідне тіло в органах дихання;
  • запальні процеси, набряк, велика кількість виділених мокротиння;
  • віруси грипу;
  • отруєння газом;
  • аденовіруси та риновіруси;
  • вірус герпесу;
  • куріння.

Симптоматично може виникати експіраторна задишка різного ступеня вираженості – від менш помітною до більш яскравою з нападами задухи. Порушення видиху може посилюватися під дією великого скупчення мокротиння, а також в результаті посилення запального процесу і виникнення набряку.

Класифікація

Експіраторна задишка може бути фізіологічною, коли причини її виникнення пов’язані більше з психологічними факторами і патологічної, коли причиною є захворювання і інфекції.

В залежності від порушень у фазі дихання виділяють:

  • инспираторную задишку, яка утворюється під час здійснення вдиху;
  • экспираторную задишку – для неї характерним є утруднений видих;
  • змішаний тип, коли труднощі виникають і при вдиху, при видиху.
Дивіться також:  Ангіна: форми, причини, ознаки, симптоми і лікування

Задишка експіраторного характеру може мати чотири ступені вираженості:

  • легка – виникає при тривалій ходьбі;
  • середня – при ходьбі потрібно робити часті зупинки, щоб нормалізувати дихання;
  • важка, коли дихання під час ходьби частішає, воно стає важким і шумним;
  • дуже важка, коли при найменшому русі виникають напади задухи.

Хворий зобов’язаний отримати консультацію на перших стадіях прояви задишки, щоб ситуація не посилилася й не потрібна реанімація.

Симптоматика

Людина може не помічати на перших порах утруднення в диханні і списувати все на вік, тим самим не реагуючи на захворювання і посилюючи симптоматичні прояви.

Основні ознаки експіраторної задишки:

  • подовжується видих;
  • при прослуховуванні можуть виявлятися свистячі хрипи під час видиху;
  • хворобливі відчуття під час дихання;
  • при астмі виникає відчуття нестачі повітря.

Запальні процеси в органах дихання можуть супроводжуватися наступними станами:

  • сильний кашель;
  • велика кількість виділених мокротиння;
  • мокротиння можуть бути різної консистенції і кольору, залежно від запалення;
  • може підвищуватися температура тіла;
  • головні болі;
  • нудота.

У дітей спостерігається сильне почуття слабкості і апатія, порушується апетит, дихання стає частим, з шумовим супроводом. Для експіраторної задишки характерні поява ознобу, відчуття втоми, підвищення потовиділення, прискорений пульс.

Діагностика

Експіраторна задишка діагностується під час первинного огляду пацієнта, при цьому призначаються додаткові дослідження для встановлення причин.

Лабораторні дослідження:

  • загальний аналіз крові та сечі;
  • біохімічний аналіз крові;
  • вивчення газового складу крові;
  • аналіз крові на алерген;
  • цитологічне дослідження мокротиння.

Такі аналізи допоможуть виявити запалення, виявити присутність інфекції.

Інструментальна діагностика:

  • проводиться ЕКГ, якщо є підозра на серцеву недостатність;
  • рентгенологічне дослідження допоможе визначити, в якому стані знаходяться легені, гортань;
  • призначається бронхоскопія, щоб вивчити стан слизової бронхів.

Додатково може бути призначено ультразвукове дослідження гортані, а при підозрі на чужорідне тіло проводять ларингоскопію.

Дивіться також:  Вогнищева пневмонія: види, причини, симптоми, лікування

Лікування

Лікування експіраторної задишки проводиться з використанням тільки комплексних заходів і буде залежати від основного захворювання і ступеня його перебігу.

Терапія при виявленні обструктивного бронхіту полягає в наступному:

  • дотримання спокою і постільної режиму;
  • призначають жарознижуючі засоби;
  • прописуються інгаляції;
  • хворому призначаються спазмолітики, противірусні препарати, муколітичні засоби, бронхолітики;
  • може призначатися масаж грудної клітки.

У разі виявлення астми, терапія спрямована на відновлення дихання і усунення алергену, якщо такий є. Ліки прописують такі, як Сальбутамол, Фенотерол, а також антигістамінні препарати, інгаляції, муколітики, додатково призначається імунотерапія.

При аномалії в будові гортані, бронхах або легенів, по можливості дефект усувається і призначається відновлююча терапія.

Коли виявляється присутність чужорідного тіла, воно видаляється ендоскопічним способом – з його допомогою витягується предмет з трахеї. Іншими методами вилучення є: ларингоскопія або трахеальна аспірація.

Механізм лікування при сильних запальних процесах стандартний: призначаються антибіотики і пробіотики.

Можливі ускладнення

Основними ускладненнями експіраторної задишки є:

  • бронхіальна астма;
  • пневмонія;
  • кисневе голодування мозку;
  • гостра дихальна недостатність.

Профілактика

Основними профілактичними рекомендаціями є:

  • кинути шкідливі звички (куріння);
  • займатися фізичними вправами, зміцнюючи імунітет;
  • запобігати ожиріння і правильно харчуватися;
  • вчасно лікувати вірусні та інфекційні захворювання;
  • уникати стреси;
  • корисним буде відпочинок у хвойних лісах і на морі.

Щоб запобігти попадання стороннього предмета в гортань, необхідно стежити за маленькими дітьми, не давати їм грати з дрібними предметами.