Герпетичний енцефаліт: причини, симптоми, лікування

Вірусом простого герпесу (Herpes simplex virus) заражено більше 80% населення планети, але в організмі більшості людей він знаходиться в сплячому стані і активізується лише в періоди зниження імунітету. Герпетична інфекція вражає переважно слизові оболонки очей, губ, зовнішніх статевих органів і шкіру, і на перший погляд здається досить простою, так як відносно легко піддається лікуванню, але в особливо важких випадках перебігу хвороби вона може порушувати роботу центральної нервової системи і викликати розвиток енцефаліту.

Герпетичний енцефаліт – гостре інфекційне ураження головного мозку, яке викликає вірус простого герпесу. Захворювання вражає людей будь-якого віку (хоча найчастіше зустрічається у дітей і літніх людей), поширене в усьому світі і зустрічається з частотою 4-5 випадків на 100 тисяч осіб. Якщо говорити про наслідки, то до них відносять летальний результат і деменцію – набуте недоумство, що виражається у втраті раніше отриманих знань і скруті придбання нових.

Етіологія і механізм розвитку хвороби


Вірус простого герпесу

Як вже було сказано, герпетичний енцефаліт викликає вірус простого герпесу (частіше першого типу – ВПГ-1), який проникає в людський організм повітряно-крапельним (рідше – побутовим) шляхом переважно через слизову оболонку рота і потрапляє в центральну нервову систему через аксони нюхових нейронів. Патогенез захворювання до кінця не вивчений, але у вчених є дві теорії його розвитку. Перша теорія заснована на тому, що вірус герпесу потрапляє в вегетативні ганглії, де він проходить процес реактивації і розповсюджується по всім волокнам нервової системи, а друга передбачає те, що герпетична інфекція потрапляє в волокна ЦНС у латентному стані і вже там (під впливом різних чинників) реактивируется.

Клінічна картина герпетичного енцефаліту

Герпетичний енцефаліт найчастіше вражає скроневу і лобову частку головного мозку, де виявляються вогнища некрозу з геморагічним ураженням. Симптоми захворювання можуть проявлятися по-різному і залежати від того, яка частина мозку уражена найбільше, проте вчені виділяють характерну тріаду герпетичного запалення, до якої належать:

  • гостра лихоманка – різке підвищення температури тіла до 39 градусів (температура не падає навіть після прийому жарознижуючих засобів);
  • судоми джексонівського типу – можуть охоплювати як все тіло, так і певний ділянку;
  • порушення свідомості – від короткочасного забуття до глибокої коми (наслідки цього порушення найчастіше невтішні, адже в 90% випадках людина, що впав у кому, не виживає).
Дивіться також:  ГРВІ: причини, ознаки, симптоми, лікування у дітей та дорослих

Вищеописані симптоми розвитку захворювання зустрічаються у всіх хворих без винятку, але є й такі ознаки енцефаліту, прояв яких буде строго індивідуальним. До них відносяться:

  • порушення роботи окорухового нерва (хворі скаржаться на косоокість, «двоїння» в очах);
  • короткочасні галюцинації (можуть свідчити про розвиток і інших захворювань ЦНС, але вимагають негайного лікування, оскільки їх наслідки можуть бути непередбачувані);
  • підвищена пітливість;
  • короткочасна амнезія;
  • порушення роботи вестибулярного апарату (неможливість контролювати рухи свого тіла при ходьбі);
  • монопарез або порушення рухів у кінцівках однієї половини тіла (цей симптом свідчить про те, що інфекція здебільшого вражає скроневу частку мозку);
  • збудження;
  • порушення мовлення.

Крім того, енцефаліт, викликаний герпетичною інфекцією, можна запідозрити за таким симптомам, як підвищений вміст білка в спинномозковій рідині, висока швидкість осідання еритроцитів і лімфопенія. У грудних дітей іноді розвивається декортикація головного мозку або гідроцефалія.

Діагностика


Діагностика герпетичного енцефаліту

До основних методів діагностики захворювання відносять магнітно-резонансну томографію головного мозку і біопсію. Також при постановці діагнозу лікарі використовують дані аналізу крові швидкості осідання еритроцитів і біохімічного дослідження спинномозкової рідини, де повинна бути виявлена ДНК вірусу простого герпесу.

Основні методи лікування

Лікування герпетичного енцефаліту необхідно починати негайно, тому що при його відсутності 80% хворих швидко впадають у кому і вмирають, тому вчасно виявлені симптоми інфекції дають людині шанс на життя. Іноді захворювання розвивається блискавично і супроводжується швидким набряком мозку і подальшою зупинкою дихання, а в тому випадку, якщо людина все-таки виживає, симптоматика розвивається в зворотному напрямку, але залишаються стійкі залишкові явища. У рідкісних випадках (1-2% серед всіх хворих) людина одужує без наслідків.

Лікування герпетичного ураження мозку проходить в умовах стаціонару, тому що ризик раптової зупинки дихання дуже великий, при цьому терапію медикаментозними препаратами лікарі починають навіть без підтвердження діагнозу лабораторними дослідженнями. В якості основного лікарського засобу хворому призначається Ацикловір (у високих дозах і внутрішньовенно), а додаткова терапія включає застосування антибіотиків, здатних проникати через гематоенцефалічний бар’єр, імуномодулюючих засобів (Інтерферон), та препаратів для симптоматичного лікування (жарознижуючих, протисудомних, нейропротекторов).

Дивіться також:  Менінгіт: види, причини, ознаки, симптоми, лікування


Препарат Ацикловір

Герпетичний енцефаліт – небезпечне захворювання, відсутність лікування якого може призвести до незворотних наслідків, тому при перших же симптомах його розвитку необхідно звертатися до лікаря. Сьогодні вчені працюють над створенням універсальної противогерпетичній вакцини, проте її ефективність поки вивчена недостатньо. Єдиним доступним методом профілактики розвитку енцефаліту є регулярне застосування ліків, що покращують роботу імунної системи.