Гіпоальбумінемія — причини, симптоми і лікування

Гіпоальбумінемія – патологічний стан, характерною рисою якого є зниження концентрації альбуміну в сироватці крові (зниження нижче 35 грамів на літр). Альбумін – специфічна речовина в тілі людини, яка перешкоджає переміщенню ексудату з внутрішньосудинного до экстравазальному простору.

Гіпоальбумінемія може почати прогресувати у людей різних вікових категорій. У більшості клінічних ситуаціях вона є вторинною (розвивається на тлі вже наявних патологій в організмі). У групі ризику люди похилого віку. Не виключено розвиток недуги і у дітей.

Причини

Причин розвитку гіпоальбумінемії досить багато. До основних відносять:

  • порушення травлення;
  • захворювання печінки хронічного характеру (хронічний гепатит, цироз печінки);
  • мальабсорбція;
  • недостатнє вживання в їжу продуктів, в яких міститься білок;
  • ексудативні ураження шкірного покриву;
  • поширеною причиною прогресування патології є втрата білка при нефропатії;
  • значна втрата крові;
  • гіперглобулінемія;
  • гострий панкреатит;
  • перитоніт;
  • васкулопатии;
  • обширні ураження м’яких тканин – хімічні і термічні опіки, формування абсцесів;
  • ниркова недостатність;
  • тривале голодування;
  • цукровий діабет та інше.

Симптоматика

Перший і тривожна ознака гіпоальбумінемії – поява набряків. Цей стан дуже небезпечний, так як вони можуть прийняти генералізовану форму. У перші дні прогресування патології спостерігається поява набряків тільки на нижніх кінцівках, але поступово вони поширюються. Внаслідок цього виникають наступні ознаки:

  • асцит – скупчення ексудату в черевній порожнині;
  • можлива поява задишки. Це свідчить про накопиченні випоту в плевральній порожнині і розвитку набряку легень;
  • тони серця стають приглушеними;
  • втрата апетиту;
  • слабкість.

Даний стан надзвичайно небезпечний не тільки для здоров’я пацієнта, але і для його життя, тому важливо при появі перших симптомів (периферичні набряки) відразу ж звернутися в медичний заклад для діагностики та лікування недуги.


Основні механізми розвитку гіпоальбумінемії

Діагностика

Основна мета діагностики – виявити причину, яка призвела до розвитку цього стану, а також уточнити тяжкість перебігу захворювання у людини. З цією метою лікарі призначають наступні методики обстеження:

  • загальний аналіз крові;
  • біохімія крові;
  • аналіз сечі;
  • пункція плевральної і черевної порожнини при наявності генералізованих набряків;
  • рентген грудної клітки;
  • УЗД;
  • дослідження ШКТ із застосуванням контрастної речовини;
  • біопсія нирок і печінки.
Дивіться також:  Аортальний стеноз - види, причини, симптоми, лікування

Диференціальна діагностика:

  • хронічні недуги ШЛУНКОВО-кишкового тракту;
  • печінкова енцефалопатія;
  • жовтяниця.

Лікування

Пріоритетна мета лікування – відновити нормальний рівень альбуміну в організмі людини. Також важливо провести лікування патології, яка спровокувала зниження концентрації речовини в кров’яному руслі.

Пацієнтів з гіпоальбумінемією госпіталізують в стаціонар, щоб лікарі могли моніторити його стан і не допустити генералізації набряків. Основний препарат, який включають в план лікування – альбумін. Всі інші препарати призначаються в залежності від того, що спровокувало патологію. В терапію можуть входити:

  • гепатопротектори;
  • препарати крові (при значній крововтраті);
  • глюкокортикостероїди;
  • діуретики;
  • імунодепресанти та інше.

Для лікування цього стану обов’язково призначають дієту, яка повинна включати в себе продукти з достатнім вмістом білка.