Гістоплазмоз — форми, причини, симптоми і лікування

Гістоплазмоз – недуга, розвиток якого відбувається із-за проникнення в тіло людини специфічної грибкової інфекції. При даному патологічному процесі уражаються внутрішні органи. Патологія небезпечна, так як вона може розвинутися у людей різних вікових категорій. Також у медичній літературі можна зустріти і такі назви недуги – хвороба долини Огайо, хвороба Дарлінга, ретикулоендотеліозу.

  • Діагностика
  • Лікування
  • Прогноз
  • Варто відзначити, що смертність в результаті розвитку недуги, досить висока. Тому важливо при перших симптомах звернутися до лікаря і почати лікування.

    Причини і механізм розвитку

    Основний збудник гістоплазмозу – гриб Histoplasma Capsulatum. Даний патологічний мікроорганізм тривалий час зберігається в грунті, але під впливом різних дезінфікуючих засобів швидко гине. Передається повітряно-крапельним шляхом, і заразитися ним можуть не тільки люди, але і тварини. Але варто відзначити той факт, що в медицині не зареєстровано жодного випадку зараження людини від людини, або людину від тварини.

    Гістоплазмоз більш поширений в азіатських і африканських країнах, так як саме в даних регіонах клімат вологий (грибок більш активно розмножується в такому середовищі). У Росії недугою хворіють вкрай рідко. Грибок тривалий час може розмножуватися в ґрунті. Саме з цієї причини захворювання іноді діагностують у робітників, які проводять земляні роботи. Спори грибка проникає в організм під час акту дихання, і осідають в легенях. З цього органу зі струмом лімфи вони поширюються і по іншим життєво важливим органам. Інкубаційний період – від 5 днів до одного місяця.

    В результаті того, що спори грибка проникають у легені, у них починає прогресувати гранулематозний процес, який може завершитися некрозом або формуванням виразок. Інфекційні агенти з ураженого органу проникають у кровоносне русло і провокують алергізацію організму. На цьому прогресування недуги може і завершитися, але також він може перейти і в більш важку форму. В такому випадку з потоком крові грибок проникає у всі органи тіла. Зараження всього організму стає причиною смерті пацієнта.

    Дивіться також:  Кишкова паличка: види, причини, симптоми і лікування

    Форми

    • гістоплазмоз легенів;
    • дисемінований гістоплазмоз;
    • африканський гістоплазмоз;
    • гістоплазмоз шкіри.

    Симптоматика


    Симптоми гістоплазмозу

    Симптоми залежать від того, яка форма гістоплазмозу почала прогресувати в організмі людини. Також варто відзначити той факт, що чим коротший інкубаційний період, тим більш яскраво вираженими будуть клінічні прояви.

    Легеневий гістоплазмоз

    Грибкові спори потрапляють у легені під час акту дихання. Після цього в легеневих тканинах формуються патологічні вузлики – гранульоми. По мірі прогресування гістоплазмозу легень вузлики некротизуються і на їх місці формуються петрификати – це ділянки, на яких відзначається підвищений вміст солей кальцію.

    Варіанти перебігу цієї патології:

    • гостра форма;
    • хронічна;
    • безсимптомна.

    У більшої частини пацієнтів спостерігається безсимптомний перебіг гістоплазмозу легенів (симптоми зовсім не проявляються). Виявити наявність патологічного процесу можна лише після проведення всебічного обстеження. Симптоми гострої форми хвороби можуть дещо змінюватися в залежності від ступеня тяжкості перебігу патологічного процесу.

    Легка форма:

    • помірна лихоманка;
    • озноб;
    • кашель.

    Середнього ступеня тяжкості:

    • лихоманка тримається протягом двох тижнів;
    • озноб;
    • підвищена стомлюваність;
    • кашель, що супроводжується появою больових відчуттів;
    • задишка, що виникає періодично;
    • слабкість.

    Симптоми тяжкої форми:

    • різке початок прогресування патології;
    • виражена лихоманка. Температура стрімко зростає і досягає високих цифр;
    • біль у грудях, що може посилюватися на вдиху;
    • виражений кашель, що супроводжується сильним болем;
    • інтенсивний озноб;
    • нудота і блювотні позиви;
    • головний біль;
    • діарея.

    Характерна риса хронічної форми гістоплазмозу легенів – хвилеподібний перебіг. Після незначного періоду стабілізації, настає загострення. Підвищується температура і з’являється кашель. Дану форму в медичній літературі також називають кавернозної, так як якщо провести рентгенологічне дослідження в цей час, на знімку чітко видно каверни.

    Дисемінований гістоплазмоз

    Дана форма найбільш часто діагностується у пацієнтів зі зниженою реактивністю організму, а також у осіб, що приймають ліки, що містять гормони, що виробляються корою надниркових залоз. У разі прогресування дисемінований форми, гранульоми формуються в усіх органах, з-за чого порушується їх нормальне функціонування. Це може стати причиною смерті пацієнта.

    Дивіться також:  Гельмінтози - причини, ознаки, симптоми і лікування

    Симптоми гострої форми:

    • стрімке підвищення температури і її подальше різке зниження;
    • нудота і блювотні позиви;
    • озноб;
    • підвищена пітливість;
    • болі в животі, що не мають чіткої локалізації;
    • головний біль;
    • постійно наростаюча слабкість;
    • перитоніт;
    • поява різних елементів висипу на шкірному покриві;
    • енцефаліт;
    • збільшення регіональних лімфатичних вузлів;
    • гепатомегалія;
    • спленомегалія;
    • виразковий коліт.

    Симптоми хронічної форми:

    • на початку прогресування патології загальний стан пацієнта не погіршується;
    • лихоманка зазвичай не виражена;
    • на слизовій глотки, гортані, язика спостерігається виразкові ураження;
    • збільшення регіональних лімфатичних вузлів;
    • поява висипки на шкірі;
    • гепатоспленомегалія;
    • ураження ШКТ;
    • хоріоретиніт.

    Гістоплазмоз шкіри

    Дана форма патології розвивається внаслідок проникнення спор грибка через шкірні покриви. В результаті цього на поверхні епідермісу формуються вегетації, гранульоми або пурпура. Патологічні елементи розташовуються на слизових і шкірі.

    Клінічно форми:

    • гранулематозная;
    • виразкова;
    • дерматит;
    • папульозно-плямиста;
    • фурункулоподобная;
    • бородавчаста.

    Діагностика

    При найменшій підозрі на прогресування гістоплазмозу, необхідно якомога швидше звернутися до медичної установи для проведення діагностики та постановки попереднього діагнозу. Діагностикою патології займається інфекціоніст. Щоб виявити недугу і його збудника, потрібно провести всебічне обстеження, що включає в себе:

    • лабораторну діагностику;
    • серодиагностику;
    • шкірну алергічну пробу з гистоплазмином;
    • рентгенографія;
    • клінічний аналіз крові.


    Рентген легенів хворого хронічною формою гістоплазмозу

    Лікування

    У разі діагностування легкій або середньотяжкій форми патології, курс лікування протигрибкові препарати не включають, так як вони володіють високою токсичністю. В якості лікування призначають препарати, що допомагають усунути основні симптоми патології, а також дієтотерапію.

    Для лікування важкої форми гістоплазмозу прописують такі препарати:

    • амфотерецин;
    • амфоглюкамин;
    • интразол;
    • кетоконазол;
    • вітамінотерапія;
    • флуконазол;
    • препарати, що містять речовини, що стимулюють кровотворення;
    • антигістамінні препарати;
    • гепатопротектори;
    • імуностимулюючі засоби.

    Додаткові методики лікування патології:

    • фотокоагуляція;
    • рентгенотерапія;
    • переливання крові;
    • хірургічне лікування;
    • десенсибілізуюча терапія з застосуванням гистоплазмина.
    Дивіться також:  Розеола рожева: причини, ознаки, симптоми і лікування

    Прогноз

    У разі прогресування африканського гістоплазмозу або гострого гістоплазмозу легень прогноз, як правило, є сприятливим. Якщо ж розвинулася хронічна форма, то більше 50% хворих гинуть. Також високий відсоток смертності спостерігається і при дисемінованому гістоплазмозі. Хворі зі Снідом гинуть в 100% випадків, навіть якщо виявити патологію на ранній стадії і почати проводити грамотне лікування.