Крауроз вульви: причини, ознаки, симптоми і лікування

Крауроз вульви – хронічний атрофічний процес шкірного покриву та слизових геніталій у жінок, який безпосередньо пов’язаний з віковими змінами. В гінекологічній сфері дану патологію відносять до фонових дистрофічних уражень жіночих статевих органів. Крауроз може проявитися у жінок різних вікових груп. У віці до 30 років він проявляється досить рідко. Найчастіше симптоми поступової атрофії проявляються у жінок в період менопаузи – від сорока до шістдесяти років.

При прогресуванні крауроза вульви поступово атрофується багатошаровий плоский епітелій, сполучна тканина в області зовнішніх геніталій розростається. Все це призводить не тільки до деформації малих і великих статевих губ, клітора і піхви, але також і до порушення їх функціонування. Проявляється характерними симптомами – свербіж, печіння, відчуття сухості шкірного покриву, сухість піхви, витончення шкірного покриву та слизових (легко піддається травматизації).

Якщо проявилися такі симптоми і є підозри на розвиток крауроза, то важливо якомога швидше звернутися до кваліфікованого лікаря гінеколога для проходження діагностики, виявлення справжніх причин розвитку недуги. Щоб підтвердити діагноз фахівець проводить візуальний огляд вульви жінки, вульвоскопию, а також біопсію тканин (паркан деякої кількості тканин органу для подальшого їх вивчення в лабораторних умовах).

Лікування крауроза вульви грунтується на місцевій (мазі) і загальної гормональної терапії, вітамінотерапії та фізіотерапії. У важких ситуаціях можливе призначення вульвэктомии. Лікувати крауроз вульви самостійно в домашніх умовах не рекомендується. При появі перших симптомів відразу потрібно звертатися до фахівця.

Причини

Точні причини, чому у жінок від 40 років до 60 прогресує крауроз вульви, поки невідомі. Але вчені продовжують працювати в цьому напрямку, щоб з’ясувати всі сприятливі фактори. Зараз же фахівці виділяють групу причин, які можуть чинити вплив на прогресування даного патологічного стану:

  • наявність в організмі вірусу простого герпесу або ВПЛ;
  • травматизація зовнішніх статевих органів або ж проведення в них хірургічних втручань (може призвести як до краурозу, так і до лейкоплакії);
  • широкий спектр патологій органів, що відповідають за вироблення гормонів гіпофіза, щитовидної залози, надниркових залоз і яєчників. Це обумовлює розвиток хвороби у жінок в період менопаузи (від 40 до 60 років);
  • зниження імунного захисту організму;
  • прогресування в тілі жінки аутоімунних процесів;
  • емоційна лабільність;
  • проведення оваріоектомії в ранньому віці;
  • вплив психогенних факторів;
  • крауроз вульви нерідко розвивається після хімічного опіку геніталій;
  • лейкоплакія. Даний патологічний процес характеризується підвищеним зроговінням плоского епітелію вульви. Лейкоплакія проявляється у жінок у період постменопаузи та під час менопаузи (від 40 до 60 років). Вона може передувати краурозу вульви або ж виражатися одночасно з цією недугою. Лікування лейкоплакії також передбачає призначення гормонів, фізіотерапію, вітамінотерапію, або хірургічне втручання;
  • невиконання правил особистої гігієни;
  • постійний перегрів організму.
Дивіться також:  Аденома молочної залози: причини, симптоми, лікування

Стадії

Всього виділяють три стадії прогресування крауроза вульви. Досвідчений лікар гінеколог зможе визначити їх вже при первинному огляді пацієнтки в гінекологічному кріслі:

  • початкова. Перші симптоми – гіперемія і набряклість. Візуально відзначається почервоніння як при звичайному запаленні. Крім цього, хворі скаржаться на відчуття поколювання і незначний свербіж;
  • атрофічна. Малі статеві губи поступово стоншуються, після чого стають більш схильні до травматизації. Клітор зменшується в розмірах. Поступово змінюється колір вульви – тканини набувають білястий відтінок (як і при лейкоплакії). Волосяний покрив на геніталіях зберігається. Варто зазначити, що вже при даній стадії може звужуватися вхід у піхву;
  • склеротична. Клітор, а також малі статеві губи практично не видно – до такої міри вони атрофовані. Великі статеві стають більш щільними. Зовнішній отвір сечовивідного каналу звужується. Волосяний покрив поступово зникає. Візуально можна відзначити формування безлічі дрібних складок на вульві. Після детального огляду лікар також може зазначити мікротріщини, невеликі крововиливи.

Симптоматика


Крауроз вульви і лейкоплакія

На початковій стадії крауроз (як і лейкоплакія) проявляється легким поколюванням в області геніталій. Крім цього, жінка може скаржитися на відчуття сухості і стягнутості. Основний симптом патології – поява нападів свербежу, що має тенденцію до посилення в нічний час доби. Також він може посилюватися після прийняття ванн або після інтенсивних фізичних навантажень. Основна причина вираження цієї ознаки – порушення провідності нервових імпульсів рецепторами, локалізованими у вульві. Сильний свербіж заважає повноцінно висипатися, приносить психологічний дискомфорт.

Крім цього жінки можуть скаржитися і на інші симптоми – біль під час і після статевого контакту, порушення процесу виділення калових мас, дизурія. На поверхні вульви з’являються розчухи, крововиливи, запалення. Шкірний покрив і слизова гіперемована. Пізніше вони стають шорсткими і сухими, зморщуються і набувають білястий відтінок.

Дивіться також:  Рак матки: види, причини, симптоми, ознаки і лікування

Лікування

Після підтвердження діагнозу жінці призначається індивідуальна схема лікування. Проводиться як місцева, так і загальна терапія. Лікування крауроза ґрунтується на призначення мазей для місцевого застосування. У своєму складі вони містять гормони. Найбільш ефективним є застосування мазей з андрогенами, естрогенами і кортикостероїдами.

Крім цього, призначають препарати для загального впливу – антигістамінні, седативні, вітамінні комплекси. Лікування крауроза широко застосовують фотодинамическую терапію, рефлексотерапію, рентгенотерапію, а також лазеротерапію.