Лівошлуночкова недостатність: причини, симптоми і лікування

Лівошлуночкова недостатність характеризується різким і раптовим порушенням скорочувальної функції серця, а саме її зниженням. На цьому тлі кров перестає транспортуватися по всьому організму, що й призводить до смерті людини. У міжнародній класифікації захворювань подібне розлад має власне значення. Код за МКХ 10 – I150.1.

У більшості випадків, виникнення подібної патології сприяє перебіг захворювань, які надмірно сильно навантажують ліву сторону серцевого м’яза. Інтенсивність прояву клінічних ознак буде залежати від ступеня тяжкості і форми протікання такої хвороби. Основними ознаками можна вважати порушення ЧСС, поява задишки і сильного кашлю.

Встановити правильний діагноз можна тільки після здійснення такого інструментального обстеження, ЕКГ, яке показує характерні ознаки недуги. Лікування такої хвороби, у більшості випадків, консервативне і спрямоване воно на застосування лікарських препаратів, однак при тяжкому перебігу потрібна хірургічна операція.

Етіологія

Спровокувати появу гострої лівошлуночкової недостатності можуть такі чинники:

  • постійно підвищені показники артеріального тиску;
  • перенесений раніше інфаркт;
  • перебіг аритмії, на тлі якої значно знижується здатність серця до перекачуванню крові;
  • виникнення запального процесу в тканинах серцевого м’яза;
  • патологічні розширення в порожнинах цього органу, які мають різну природу, наприклад, обтяжена спадковість, інтоксикація організму алкоголем або ліками;
  • мітральний стеноз, тобто звуження отвору клапана;
  • вроджені або набуті ураження клапанів;
  • ішемічна хвороба серця;
  • травмування головного мозку;
  • перенесені людиною великі хірургічні операції;
  • закупорка легеневої артерії;
  • гострий коронарний синдром;
  • нефрит;
  • хвороби легенів, які супроводжуються скупченням рідини;
  • вплив токсичних речовин або важких металів на серцевий м’яз.

У переважній більшості випадків, захворювання формується на тлі інфаркту міокарда.

Класифікація


Серцева недостатність

Існує кілька класифікацій подібного захворювання, які будуть відрізнятися в залежності від тяжкості і характеру перебігу недуги. Таким чином, виділяють дві форми перебігу такої патології:

  • гостра лівошлуночкова недостатність характеризується різким виникненням характерної симптоматики, що призводить до значного погіршення стану людини. При цьому існує ймовірність розвитку аритмического, рефлекторного і кардіогенного шоку;
  • хронічна лівошлуночкова недостатність – з’являється у випадках прогресування раніше діагностованою серцевої недостатності.
Дивіться також:  Трикуспидальная недостатність: причини, симптоми і лікування вади

Класифікація недуги по мірі вираженості характерної симптоматики передбачає поділ хвороби на кілька стадій тяжкості:

  • початкова – відрізняється незначним виразом клінічних проявів тільки при сильному фізичному навантаженні. У стані спокою ознаки не виявляються;
  • середньотяжка – спостерігається поява симптомів при фізичної активності, так і в стані спокою;
  • термінальна – призводить до незворотних змін у життєво важливих внутрішніх органах.

Симптоматика


Симптоми лівошлуночкової недостатності

В залежності від характеру перебігу недуги, будуть трохи відрізнятися і його клінічні прояви. Для гострої лівошлуночкової недостатності характерні наступні ознаки:

  • поява задишки, яка по мірі прогресування захворювання може перерости в напад задухи;
  • сильний нападоподібний кашель. Він може бути сухим або супроводжуватися виділенням пінистого мокротиння;
  • відділення піни рожевого відтінку з носової порожнини та горла;
  • яскраво виражені хрипи, що видаються людиною при диханні. Їх добре чути навіть на відстані від хворого. Це вказує на набряк легенів;
  • збільшення обсягів вен на шиї;
  • порушення ЧСС;
  • постійні коливання показників АТ;
  • зростання температури тіла;
  • оніміння кінцівок;
  • непритомний стан;
  • сильні запаморочення.

Хронічна лівошлуночкова серцева недостатність виражається в таких зовнішніх проявах:

  • набряклість нижніх кінцівок;
  • порушення дихальної функції – найчастіше обумовлюється скупченням в грудній клітці рідини в обсягах більше одного літра;
  • синюшність кінчиків пальців на руках і ногах, а також зміна відтінку губ – з’являються такі симптоми, на тлі застою крові і низького вмісту кисню;
  • зниження утворення сечі, що обумовлюється порушенням кровопостачання нирок.

Діагностика

Встановлення правильного діагнозу вимагає комплексного підходу і складається з декількох етапів.

Первинна діагностика полягає у здійсненні клініцистом деяких заходів:

  • проведення детального опитування пацієнта на предмет наявності і ступеня вираженості симптомів, якими проявляється недостатність;
  • вивчення історії хвороби та анамнезу життя пацієнта – це дозволить з’ясувати основні причини появи гострої лівошлуночкової недостатності або ХЛСН;
  • здійсненні ретельного фізикального огляду, який обов’язково повинен включати в себе пальпацію області правого підребер’я, вимірювання показників температури, артеріального тиску і пульсу, а також прослуховування серця за допомогою фонендоскопа.
Дивіться також:  Ектопія серця: види, причини, симптоми і лікування

Лабораторні дослідження крові і сечі необхідні для контролю над функціонуванням інших органів і систем.

Останній етап діагностичних заходів спрямований на здійснення:

  • ЕКГ;
  • УЗД серця;
  • рентгенографії органів грудної клітки;
  • ПЕТ.

Лікування

Підтвердження діагнозу вимагає негайної госпіталізації пацієнта, однак напад появи або загострення симптоматики завжди починається раптово, чому необхідно знати правила першої допомоги. Після виклику бригади швидкої допомоги потрібно:

  • посадити хворого, оскільки сидяче положення допомагає в зниженні больового синдрому та інших симптомів;
  • забезпечити надходження свіжого повітря в приміщення, де перебуває потерпілий;
  • дати одну таблетку нітрогліцерину;
  • якщо з’являються ознаки набряклості, то слід якомога швидше внутрішньовенно ввести препарат для зниження артеріального тиску. Якщо з якої-небудь причини не представляється можливим здійснити ін’єкцію, то потрібно негайно накласти джгут на стегна і плечі – це знизить кількість надходження крові.

Медикаментозне лікування передбачає застосування:

  • сечогінних засобів – для виведення надлишків рідини з організму і нормалізації функціонування нирок;
  • бета-блокаторів – для зниження навантаження з серця;
  • інгібіторів АПФ – для нормалізації АТ;
  • глікозидів – для підвищення обсягів крові, що викидається за одне скорочення шлуночка;
  • нітратів – для розширення судин.

На додаток знадобиться прийом лікарських препаратів, спрямованих на усунення інших симптомів гострої або хронічної лівошлуночкової недостатності.

Для ліквідації того або іншого етіологічного фактора може знадобитися здійснення хірургічної операції. У таких випадках лікування буде направлено на виконання:

  • коронарографії – для відновлення прохідності артерій серця;
  • стентування – для розширення артерій;
  • протезування уражених клапанів;
  • радіочастотної абляції або лазерного припікання – для терапії аритмії при неефективності медикаментозного лікування;
  • пересадка донорського органу.

Профілактика

Для запобігання появи подібного захворювання необхідно дотримуватися кількох нескладних правил:

  • назавжди відмовитися від згубних звичок;
  • дотримуватися щадний раціон харчування, який передбачає зведення до мінімуму споживання кухонної солі та жирів тваринного походження, а також повна відмова від жирних та гострих страв;
  • виконувати тільки помірне фізичне навантаження;
  • тримати в нормі масу тіла;
  • своєчасно боротися з високим АТ і займатися лікуванням патологій, які можуть викликати появу гострої або хронічної серцевої недостатності;
  • по можливості уникати стресових ситуацій;
  • дотримуватися запобіжних заходів при роботі з хімікатами і отрутами;
  • регулярно проходити обстеження у кардіолога.
Дивіться також:  Кардит: форми, причини, ознаки, симптоми і лікування

Незважаючи на небезпеку такого захворювання, при сумлінному підході до терапії хвороби можна домогтися сприятливого прогнозу.