Мелазма: види, причини, симптоми, фото і лікування

Мелазма – це дефект шкіри, який характеризується порушенням пігментації. Це захворювання не становить загрози для життя людини і носить доброякісний характер. Найчастіше прояв цього дерматологічного порушення локалізується в області обличчя і шиї. Висипання в розмірах обмежені і можуть бути як поодинокими, так і множинними. Чітко встановлених вікових та статевих обмежень хвороби немає, проте в більшості випадків меланодермії на обличчі діагностується у жінок, що може бути обумовлено прийомом стероїдних гормонів. Ефективний метод усунення може визначити тільки лікар після обстеження і з’ясування етіологічного фактора.

Етіологія

Гіперпігментація типу мелазми може бути спровокована такими етіологічними факторами:

  • генетична схильність;
  • підвищена чутливість до ультрафіолетових променів;
  • порушення гормонального фону;
  • патологічні процеси в підшлунковій залозі;
  • захворювання печінки;
  • патології сечостатевої системи;
  • надмірне вироблення меланіну;
  • порушений обмін речовин, що може бути зумовлено недостатньою кількістю вітамінів і мінералів в організмі;
  • застосування невідповідних до типу шкіри косметологічних засобів;
  • тривала терапія фотосенсибілізуючими препаратами.

Слід зазначити і те, що точних етіологічних причин, які б приводили до даного дерматологическому захворювання, немає. Призвести до розвитку такого патологічного процесу може як один певний фактор, так і декілька одночасно.

Класифікація

Залежно від глибини ураження шкірного покриву, розрізняють такі види мелазми:

  • дермальний – контури плям досить розпливчасті, мають темно-коричневий відтінок. Ця форма найгірше піддається лікуванню;
  • епідермальна — найбільш легка форма захворювання, плями мають чіткі обриси, світлого кольору;
  • змішана – діагностуються плями різні за формою, кольором і глибині проникнення.

Виходячи з локалізації прояви дерматологічного захворювання, виділяють такі форми:

  • центрально-лицьова — висипання локалізуються в області чола, підборіддя, верхньої губи, носа;
  • малярська — основні осередки захворювання знаходяться в області носа і щік;
  • мандібулярна – плями розташовані в області нижньої щелепи.
Дивіться також:  Гідраденіт: причини, симптоми, лікування, профілактика

Також виділяють форми виходячи з характеру розвитку захворювання:

  • проходить після усунення первопричинного фактора плями зникають, рецидиву не спостерігається;
  • персистуюча – в результаті інтенсивної терапії плями можуть ставати світліше і менше, однак повне одужання практично неможливо.

Симптоматика


Мелазма на обличчі

Як правило, специфічних симптомів, які притаманні більшості дерматологічних захворювань (свербіж, печіння, лущення) немає. Однак клінічна картина може характеризуватися симптомами первопричинного фактора. Так, при гастроентерологічній етіології симптоматика може характеризуватися наступним чином:

  • слабкість, підвищена втомлюваність;
  • нудота, можливо з блювотою;
  • зміна частоти і консистенції стільця;
  • болі в животі;
  • субфебрильна температура тіла;
  • погіршення апетиту.

При захворюваннях печінки вказана клінічна картина може доповнитися такими ознаками:

  • жовтушність шкірних покривів;
  • відчуття дискомфорту та болю в області правого підребер’я.

Навіть якщо плями на шкірі не мають додаткової симптоматики, все одно слід звертатися за консультацією до дерматолога. Встановити точну етіологію цього дерматологічного захворювання може тільки лікар після обстеження.

Діагностика

У першу чергу проводиться ретельний фізикальний огляд уражених ділянок шкіри, із збором скарг, анамнезу захворювання і життя. Огляд шкірних покривів проводиться за допомогою лампи Вуда. Для уточнення діагнозу може призначатися біопсія ураженої ділянки шкіри. Загальноклінічні лабораторні аналізи, як правило, не мають діагностичної цінності.

Так як клінічна картина багато в чому схожа з іншими дерматологічними захворюваннями, може знадобитися проведення диференціальної діагностики для того, щоб підтвердити або спростувати наявність таких недуг:

  • вторинна гіперпігментація;
  • меланозу Ріля;
  • пігментна ксеродерма;
  • невуси різної етіології.

На підставі отриманих результатів діагностики лікар може поставити точний діагноз і призначити правильне лікування. В окремих випадках може знадобитися додаткова консультація гастроентеролога, ендокринолога, онколога або інших вузьких фахівців.

Лікування

У більшості випадків меланодермії — це реакція організму на певні дратівливі чинники. Тому базисна терапія буде спрямована, в першу чергу, на усунення первопричинного фактора.

Дивіться також:  Базаліома - причини, ознаки, симптоми і лікування

Медикаментозне лікування ґрунтується на застосуванні зовнішніх або ін’єкційних препаратів, які пригнічують дію тирозинкінази. Проте слід врахувати, що в деяких випадках такі ліки можуть спровокувати розвиток вторинної гіперпігментації або роздратування.

Крім медикаментозного лікування, лікар може призначити такі додаткові процедури:

  • хімічний пілінг;
  • фотолифтинг;
  • лазерний пілінг.

Слід розуміти, що косметичні методи лікування мелазми слід проводити систематично. Одна-дві процедури не дадуть належного ефекту.

Крім цілеспрямованого лікування, слід брати до уваги й загальні рекомендації:

  • при тривалому перебуванні на сонці слід використовувати косметичні засоби для захисту шкіри від ультрафіолетових променів;
  • обмежити застосування косметики, до складу якої входять ретиноїди;
  • зменшити час перебування на сонці, виключити відвідування солярію.

Ефективність терапевтичних заходів буде залежати від етіології та форми захворювання.

Прогноз і профілактика

Мелазма не представляє загрози для життя людини. Специфічних методів профілактики немає, однак знизити ризик розвитку цього дерматологічного захворювання можна, якщо застосовувати на практиці наступне:

  • використовувати захисні від сонця кошти;
  • своєчасно і правильно лікувати всі захворювання;
  • збалансовано і вчасно харчуватися;
  • використовувати тільки якісні, відповідні до типу шкіри косметичні засоби.

Крім цього, потрібно систематично проходити профілактичний медичний огляд.