Менінгококова інфекція: причини, симптоми, лікування

Менінгококова інфекція провокує антропонозные недуги — менінгіт, менінгококовий сепсис з блискавичним перебігом. Практично 80% від усіх клінічних випадків припадає на дітей. Клініцисти відзначають, що пік захворювання припадає на теплу пору року, проте випадки ураження діагностуються і протягом всього року.

  • Діагностика
  • Лікування
  • Можливі ускладнення
  • Профілактика
  • Етіологія

    Етіологія даного патологічного процесу добре вивчена. Збудником захворювання є грамнегативний диплокок. Слід зазначити, що даний вірус практично не стійкий до впливу зовнішнього середовища. Він гине від перепаду температурного режиму, вологості, під впливом сонячних променів. Поза живого організму вірус гине через 30 хвилин.

    Способи зараження

    Носієм захворювання є тільки вже заражена людина. Передається вірус виключно повітряно-крапельним шляхом. Найбільшу небезпеку становлять хворі з ураженням дихальними шляхами.

    Слід зазначити, що летальність при захворюванні на цю недугу найбільш висока. Імунітету до менінгококової інфекції немає. Не рідкість випадки, коли дитина перехворіла повторно інфікувався даними недугою через 2-3 роки.

    Патогенез

    При сприятливих для інфекції умовах, потрапляючи на слизову оболонку носоглотки, вірус починає розмножуватися. Залежно від реактивності організму і віку пацієнта цей процес має різну тривалість.

    Далі інфекція може потрапляти в кровоносне русло. В такому разі починається менінгококовий сепсис — спостерігається розпад менінгококів і починається вироблення ендотоксину. Таким чином, виробляється сильний судинний отрута. У свою чергу, це призводить до крововиливів в шкірні покриви і внутрішні органи.

    Також інфекція може вразити м’яку оболонку головного мозку, що призводить до енцефаліту.

    Загальна симптоматика

    Інкубаційний період інфекційного процесу становить від 2 до 10 днів. На початковому етапі розвитку менінгококова інфекція по клінічній картині практично нічим не відрізняється від ГРЗ. Саме цей фактор значно ускладнює діагностику і подальше лікування. Якщо діагностувати захворювання на ранній стадії, ускладнень можна уникнути.

    По мірі розвитку патологічного процесу на початковому етапі, можна спостерігати такі симптоми менінгококової інфекції:

    • температура тіла коливається від підвищеної (до 38 градусів) до зниженої (менше 36);
    • головний біль;
    • слабкість, сонливість;
    • нежить, іноді просто закладеність носа.

    Такий стан хворого може спостерігатися близько трьох днів. Далі можна спостерігати такі ознаки менінгококової інфекції:

    • після нетривалої стабілізації стану здоров’я, різко зросте температура до 39 градусів;
    • хворого мучить озноб, лихоманка;
    • болі в м’язових структурах і суглобових зчленуваннях;
    • різкі перепади настрою;
    • нудота і блювотні позиви;
    • практично повна відсутність апетиту.
    Дивіться також:  Ехінококоз печінки: симптоми, лікування та профілактика

    Менінгококова інфекція у дітей проявляється практично так само. Однак слід зазначити, що висип при менінгококової інфекції у них спостерігається значно частіше, ніж у дорослих. Геморагічна висипка, як правило, проявляється на першу-другу добу після прояву перших симптомів.

    Саме прояв висипки вказує на вкрай несприятливий прогноз менінгококової інфекції. Досить часто такі ознаки розуміють як алергічну реакцію проти антибіотиків або інших лікарських препаратів.

    Як правило, висип розташовується по всьому тулубу й кінцівках хаотично. Плями не мають чітких контурів, світло-рожевого кольору. Поступово яскраве забарвлення зникає, у центрі плям утворюються некрози. Нерідко плями на даному етапі можуть зливатися. На кінцевому етапі некрози переходять в суху гангрену. Найчастіше патологічний процес торкається кінчиків пальців, вушних раковин і носа. У більш складних клінічних випадках висип може утворитися навіть на століттях і обличчі.

    Такі ознаки розвитку інфекції свідчать про вкрай негативному прогнозі. У більшості випадків менінгококова інфекція при такій клінічній картині призводить до летального результату. Особливо якщо мова йде про дітей до трьох років.

    Клініцисти відзначають, що при найбільш складних клінічних випадках у хворого може відбуватися крововиливи в слизову оболонку очей, може відкриватися внутрішня кровотеча нирок, шлунка.

    Класифікація

    За формою розвитку менінгококову інфекцію розрізняють наступних типів:

    • менінгококовий сепсис;
    • менінгіт;
    • менінгококовий назофарингіт.

    За характером розвитку недуги розрізняють наступні форми:

    • локалізована;
    • генералізована;
    • рідкісна.

    До останнього характером розвитку патологічного процесу можна віднести наступні захворювання:

    • менінгококовий синовіт;
    • менінгококовий ендокардит;
    • менінгококова пневмонія;
    • менінгококовий іридоцикліт.

    Такий розвиток захворювання зустрічається вкрай рідко.

    Менінгококовий назофарингіт

    Дана форма менінгококової інфекції проявляється у вигляді наступних ознак:

    • незначне підвищення температури тіла (до 38 градусів);
    • закладеність носа;
    • сухість слизової оболонки носоглотки;
    • біль при ковтанні;
    • слабкість;
    • нежить з незначними слизовими виділеннями.

    Так як клінічна картина практично повністю вказує на звичайну застуду, в більшості випадків хворий своєчасно не звертається за медичною допомогою, що практично завжди призводить до серйозних ускладнень або летального результату.

    Встановити точно діагноз в цьому випадку можна тільки після проведення бактеріологічних досліджень.

    Менінгіт

    Одна з найбільш частих форм менінгококової інфекції. В цьому випадку практично немає обмежень, що стосується віку чи статі. Однак у випадку ураження інфекцією дитячого організму, летальний результат спостерігається найчастіше.

    Менінгіт може бути як самостійним захворюванням, так і частиною генералізованого процесу. Симптоматика, що в цьому випадку така:

    • різко підвищується температура тіла;
    • нудота і блювання;
    • сильний головний біль, що не зменшується навіть під впливом знеболюючого;
    • підвищена чутливість до світлових і звукових подразників;
    • судоми;
    • зміна свідомості;
    • розлад ШКТ.
    Дивіться також:  Цитомегаловірус: причини, симптоми, лікування у дітей та дорослих

    Менінгококова інфекція у дітей доповнюється такими ознаками:

    • практично повна відмова від їжі, постійна спрага;
    • дитина постійно лежить на боці, закинувши голову назад.


    Характерна поза при менінгіті

    Клініцисти відзначають, що в деяких випадках у хворого спостерігається збільшена печінка і селезінка. На тлі такої клінічної картини сильно знижується артеріальний тиск, тон серця стає дуже слабким і приглушеним.

    Менінгококовий сепсис

    У деяких випадках така форма розвитку інфекції може супроводжуватися клінічної картини менінгіту, але не завжди. Найбільш характерними ознакою є висип. Поступово утворюється некроз і суха гангрена.

    Якщо лікування не буде розпочато своєчасно, практично завжди діагностується летальний результат. Клінічна картина може спостерігатися від 2 тижнів до 2 місяців. Смерть хворого може наступити на будь-якому етапі розвитку патологічного процесу. У деяких випадках можливе поліпшення стану пацієнта, але на нетривалий термін.

    При адекватному і своєчасному лікуванні, стан хворого може покращитися вже через 6-12 годин. Повне одужання можливе через 2-3 тижні, за умови правильної терапії.


    Геморагічний висип при менінгококової інфекції

    Діагностика

    Рання діагностика при підозрі на дану інфекцію практично повністю гарантує одужання. Однак повністю уникнути ускладнень, при такому типі недуги, практично неможливо.

    При перших же проявах вищеописаною клінічної картини, слід негайно звернутися за медичною допомогою. Після особистого огляду і з’ясування анамнезу, проводиться діагностика з використанням лабораторних та інструментальних методів дослідження.

    У стандартну програму діагностики входить наступне:

    • бактеріологічне дослідження крові, слизу з носоглотки, ліквору;
    • бактеріоскопія крові та ліквору (експрес-метод);
    • люмбальна пункція;
    • серологічні дослідження.

    Якщо на підставі описаних вище клінічних аналізів, поставити точний діагноз не вдалося, проводиться диференціальна діагностика. При наявності висипу саме на неї слід звернути особливу увагу. На початковому етапі прояви висипання схожа з алергічною реакцією або на кір. Однак слід зазначити, що висип при менінгококової інфекції швидко змінюється некрозом і сухою гангреною, чого не буває при алергії.

    Поставити точно діагноз і призначити правильне лікування проти цієї недуги можна тільки на підставі результатів діагностики. Також слід розуміти, що у деяких випадках часу на проведення повної програми аналізів, просто може не бути. Чим раніше людина звернеться за медичною допомогою, тим більше шансів на повне одужання.

    Дивіться також:  Теніоз: причини, симптоми, лікування та профілактика тениодоза

    Лікування

    У першу чергу медичні заходи спрямовані проти вогнища інфекції і на ліквідацію збудника. Однак слід зазначити, що не завжди стан здоров’я хворого дає можливість проводити такі лікувальні заходи.

    У першу чергу проводиться госпіталізація хворого у медичний заклад. Якщо пацієнта не відправили відразу в профільний стаціонар, переводити його з місця можна тільки після того, як стан хворого покращиться або стабілізується. Клінічні заходи проти вірусу проводяться за допомогою етіотропних засобів.

    Програма лікування включає в себе наступні заходи, спрямовані проти менінгококової інфекції:

    • антибактеріальна терапія;
    • інфузійна терапія сольовим розчином;
    • препарати проти судом;
    • глюкокортикостероїди;
    • дезінтоксикаційна терапія;
    • препарати посиндромного спектру дії.

    Слід зазначити, що якщо в родині хворого є діти молодшого дошкільного віку або працівники дитячих установ, обов’язково проводиться щеплення від менінгококової інфекції. Вакцинація проти інфекції повинна проводитись і в якості профілактики.

    Лікування менінгококової інфекції можливо амбулаторно тільки в тому випадку, якщо діагностується локалізована форма інфекції. У всіх інших випадках, лікування обов’язково проводиться тільки стаціонарно, згідно з протоколом Міністерства охорони здоров’я.

    Виписка хворого може проводитися тільки після того, як показники ліквору і крові будуть в нормі. Мазок з носоглотки береться тільки після закінчення трьох днів після антибактеріального лікування.

    Можливі ускладнення


    Ускладнення менінгококової інфекції

    Надходження хворого запізнілими прийнято вважати після закінчення доби після першого прояву клінічної картини. У такому разі клінічні заходи проти усунення вогнища інфекції можуть не дати належного результату. Не виняток летальний результат.

    Також слід виділити такі можливі ускладнення після менінгококової інфекції:

    • поразка слухового нерва;
    • параліч;
    • абсцес головного мозку;
    • порушення в роботі ЦНС;
    • порушення в розумовому розвитку.

    Не виняток і вторинне інфікування, якщо не буде проведена вакцинація.

    Профілактика

    Якщо в сім’ї або установі буде діагностовано це захворювання, слід обов’язково повідомити про це в санепідстанцію. Вони проведуть необхідні заходи профілактики. Якщо інфекція була виявлена у дитячому закладі, в рамках заходів профілактики встановлюється карантин, не менш ніж на 10 днів. Обов’язково проводиться вакцинація.

    Що стосується загальної профілактики, то в цьому випадку практично немає можливості повністю виключити розвиток інфекції. На сьогоднішній день вакцинація є найбільш дієвим заходом профілактики.