Метеозалежність: причини, симптоми і лікування, як боротися

Метеозалежність – клінічний синдром, який характеризується надмірною чутливістю організму до змін погодних умов. Слід зазначити, що найбільш чутливі до даного синдрому люди, які мають в анамнезі хронічні захворювання, проблеми з артеріальним тиском та ВСД (вегето-судинна дистонія).

Як позбутися від метеозалежності може сказати лише кваліфікований медичний фахівець після проведення фізикального огляду пацієнта та отримання результатів обстеження. Проводити самостійне лікування або зовсім ігнорувати проблему не рекомендується, так як це може привести до серйозних ускладнень.

Лікування, як правило, передбачає комплексний підхід, проте повністю позбавитися від метеочутливості досить складно.

Етіологія

Метеозалежність у дітей і у дорослих може бути обумовлена такими етіологічними факторами:

  • зміна атмосферного тиску;
  • різкі перепади температури повітря;
  • зміна вологості повітря;
  • погані погодні умови тривалий час.

Крім цього, слід виділити деякі сприятливі фактори для прояву такого клінічного синдрому:

  • гормональна перебудова у жінок у зв’язку з вагітністю;
  • захворювання серцево-судинної системи;
  • наявність в анамнезі хронічних захворювань;
  • перенесений раніше інсульт, інфаркт міокарда;
  • гіпотонічна хвороба;
  • бронхіальна астма;
  • наявність системних і аутоімунних захворювань.

Слід відзначити, що людей, які мають в анамнезі гіпертонію або захворювання, у яких цей патологічний процес виступає тригером, в період зміни кліматичних умовах спостерігається загострення недуг.

Метеозалежність у немовлят діагностується дуже рідко і, найчастіше, це обумовлено генетичною схильністю.


Метеочинники, що впливають на організм людини

Класифікація

В залежності від того, яка саме система організму страждає від цього клінічного синдрому, виділяють п’ять її форм. Таким чином, класифікація включає в себе наступні види:

  • серцевий;
  • мозкова або церебральний;
  • астено-невротичний;
  • змішаний вид;
  • неуточненої етіології і клініко-морфологічної характеристики.

В залежності від того, яка саме система залучена в патологічний процес, таким чином, буде характеризуватися клінічна картина.

Дивіться також:  Дезорієнтація – види, причини симптоми і лікування

Симптоматика

До загальним клінічним ознаками метеозалежності при ВСД або іншої етіології, слід віднести:

  • надмірна сприйнятливість людини до змін погодних умов;
  • погане самопочуття при погоді, яка «не подобається» його організму;
  • загострення хронічних захворювань у такі періоди.

Крім цього, в залежності від того, яка саме система організму уражається даними клінічним синдромом, загальна картина буде доповнюватися специфічними ознаками. Так, при серцевій формі метеозалежності клініка буде наступна:

  • порушення серцевого ритму;
  • проблеми з артеріальним тиском;
  • поверхневе, прискорене дихання, задишка;
  • відчуття нестачі повітря;
  • почуття стиснення у грудній клітці;
  • блідість шкірних покривів;
  • можливо стан близьке до втрати свідомості.

При церебральній формі синдрому будуть проявлятися такі клінічні ознаки:

  • запаморочення;
  • сильні головні болі без видимої на те причини;
  • «мурашки» перед очима;
  • шум у вухах.


Головні болі при метеозалежності

Астено-невротичних форма метеозалежності, як правило, спостерігається у людей, які мають проблеми неврологічного характеру. Клінічна картина може характеризуватися наступним чином:

  • часті перепади артеріального тиску;
  • різка зміна настрою, часте перебування в стані роздратованості;
  • зниження працездатності;
  • сонливість;
  • підвищена стомлюваність навіть за умови повноцінного і тривалого відпочинку;
  • часті депресивні стани.

Змішаний тип метеозалежності поєднує в собі практично всі вищеописані симптоми, інтенсивність їх прояву буде залежати від стану здоров’я людини в цілому, а також його віку. Слід зазначити, що літні люди або ті, хто не має повноцінного відпочинку, переносять напади метеозалежності набагато гірше інших людей.

За уточненою формі метеозалежності цілком можливо, що клінічна картина буде характеризуватися таким чином:

  • відчуття повної розбитості, що тягне за собою перепади настрою, погіршення працездатності, сонливість і апатію;
  • ломота в м’язах і суглобах;
  • загальна слабкість, нездужання;
  • погіршення апетиту;
  • головні болі.

Зважаючи на те, що клінічна картина будь-якої форми цього синдрому носить досить специфічний характер, самостійно співставляти симптоми і лікування не можна, так як це може призвести не лише до ускладнень, але й незворотним патологічним процесом. Подібні ознаки можуть бути наслідком і інших, більш небезпечних для здоров’я і життя, недуг.

Дивіться також:  Плями на зубах: види, причини і лікування, як позбутися

Діагностика

В цьому випадку слід звертатися до лікаря загальної практики. У дорослих це терапевт, у малюків – педіатр. При необхідності лікар дасть направлення до вузькоспеціалізованим медичним фахівцям.

Спочатку проводиться фізикальний огляд пацієнта, під час якого лікар повинен встановити характер клінічної картини, тривалість і частоту прояву симптомів, особистий і сімейний анамнез.


КТ головного мозку

Що стосується лабораторно-інструментальної діагностики, то програма складається в індивідуальному порядку. Може знадобитися проведення:

  • ОАК і БАК;
  • загальний аналіз сечі;
  • УЗД внутрішніх органів;
  • КТ/МРТ головного мозку;
  • ЕКГ.

Результати діагностики допоможуть визначити, які методи лікування краще використовувати, і які ліки від метеозалежності пацієнту підійдуть.

Лікування

В цьому випадку доцільно використовувати комплексний підхід до лікування, а саме:

  • прийом медикаментів;
  • фізіотерапевтичні процедури;
  • правильне харчування;
  • виключення стресів, сильного нервового перенапруження.

Перелік медикаментів визначається в індивідуальному порядку, у залежності від клінічних показників пацієнта. Не виключається і лікування народними засобами, але тільки після консультації з лікарем. В цьому випадку можна використовувати:

  • прийом відварів на основі заспокійливих трав – ромашка, валеріана, чебрець, пустинник;
  • ароматерапія на основі трав або ефірних олій;
  • прийом ванн з відваром із заспокійливих трав.

Також рекомендується лікувальний масаж, заняття з медитації та йоги. Важливо дотримуватися режиму дня і повноцінно відпочивати. У періоди можливого рецидиву клінічного синдрому краще утриматися від надмірних фізичних чи розумових навантажень.

Вилікувати метеозалежність повністю неможливо, однак, якщо виконувати рекомендації лікаря, то ускладнень і суттєвого погіршення якості життєдіяльності можна уникнути. Специфічних методів профілактики немає.