Некатороз: збудник, причини, симптоми і лікування

Некатороз – це захворювання паразитарного характеру, що обумовлено проникненням в організм гельмінтів виду некатор. Найбільш широко даний недуга поширений у країнах Африки, Азії, частково в США, Австралії та Індії.

Інкубаційний період триває від 40 до 60 діб. Клінічна картина розвивається поетапно, але специфічних ознак, які б дозволяли точно ідентифікувати захворювання, немає, тому не можна самостійно співставляти симптоми і лікування.

Некатороз у дітей зустрічається рідше, ніж у дорослих, але чітких розмежувань за віком та статтю дане захворювання не має. Діагностика здійснюється за допомогою лабораторних аналізів. Лікування консервативне – підбираються препарати для усунення самого гельмінта, і призначається симптоматична терапія.

Некатороз має сприятливий прогноз: за умови своєчасно розпочатої терапії вдається уникнути серйозних ускладнень, і пацієнт повністю одужує. У протилежному випадку можливий розвиток вкрай несприятливих для здоров’я людини факторів.

Етіологія

Обумовлений некатороз збудниками з паразитарної групи – некаторами.

Характеризується цей організм наступним чином:

  • має характерну ротову форму з різальними пластинами, за рахунок чого легко проникає в тканини людини;
  • має порівняно невеликі форми – самка не більше 11 мм, а самець не більше 9 мм;
  • яйця вузькі, витягнутої форми.

У зовнішнє середовище даний патоген проникає разом з фекаліями. В цей же час народжується личинка і через 8 днів вона стає інвазійних, тобто готової до проникнення в організм.

У тіло людини вони проникають двома шляхами:

  • контактним – через шкірний покрив проникають у тканини людини, звідти в кров, після чого успішно мігрують в легені та інші органи людини;
  • фекально-оральний – яйця личинок потрапляють в організм людини через погано оброблені продукти, брудні руки і тому подібні фактори, тоді вони не мігрують по організму, а відразу потрапляють в 12-палу кишку.
Дивіться також:  Правець - причини, симптоми, лікування

Незалежно від того, який механізм зараження має місце, гельмінти врешті-решт потрапляють у товсту кишку, де прикріплюються до слизової органу, і в такому положенні можуть провести більше року.

Найбільший ризик отримати такого паразита в наступних випадках:

  • при роботі з грунтом без захисних рукавичок;
  • при купанні в забруднених водоймах, особливо якщо на шкірі є пошкодження;
  • при вживанні неправильно оброблених продуктів;
  • при недотриманні особистої гігієни.

Більш важкий клінічний перебіг некатороз має у тих людей, у яких вкрай ослаблена імунна система.


Схема зараження некаторозом

Класифікація

Некатороз має три стадії клінічного перебігу:

  • безпосереднє впровадження личинок;
  • міграційна стадія;
  • кишкова стадія.

Як вже було сказано вище, при фекально-оральному способі зараження друга стадія минеться – паразит відразу потрапляє в товстий кишечник.

Симптоматика

Симптоми некатороза поступального характеру – чим довше знаходиться в організмі паразит, тим гірше стан людини. Крім того, кожна стадія патологічного процесу характеризується свій клінічною картиною.

Так, перша стадія захворювання у дорослих характеризується наступним чином:

  • набряки – найчастіше в області нижніх кінцівок;
  • гіперемія тканин;
  • утворення папул і пухирців на шкірі в місці знаходження личинок.


Набряк ніг

Крім того, погіршується загальний стан пацієнта – присутній слабкість, легке нездужання, знижується працездатність.

При переміщенні паразита в легені виникає симптоматика важкого бронхіту або навіть пневмонії. Діагностичним шляхом також буде встановлено наявність інфільтрату в альвеолах.

У міру посилення перебігу патологічного процесу, клінічна картина включає в себе і такі симптоми, як:

  • важкі прояви токсико-алергічного ураження організму;
  • порушення смакових відчуттів, але апетит при цьому посилюється;
  • розвивається важка форма дуоденіту;
  • сильна печія;
  • нудота, блювання;
  • діарея;
  • болі в животі;
  • підвищення температури тіла;
  • болі в області печінки;
  • головний біль, запаморочення;
  • дискінезія ШЛУНКОВО-кишкового тракту.
Дивіться також:  Чума - форми, ознаки, симптоми (+фото) і лікування

Некатороз в такій формі є небезпечним для здоров’я захворюванням, оскільки мігруючі організми можуть вражати практично будь-який орган, тим самим утворюючи внутрішні кровотечі. Тому за наявності такої симптоматики необхідно терміново звертатися за медичною допомогою.

Діагностика

В першу чергу лікар-терапевт проводить фізикальний огляд пацієнта, з’ясовує характер перебігу клінічної картини, а також збирає особистий і сімейний анамнез. Подальше лікування знаходиться в компетенції інфекціоніста або паразитолога, але додатково може знадобитися консультація гастроентеролога, гематолога, імунолога.

Діагностична програма включає в себе наступні заходи:

  • загальний і біохімічний аналіз крові;
  • загальний аналіз сечі;
  • загальний аналіз калу на приховану кров і на гельмінти.

Інструментальна діагностика проводиться тільки при необхідності. За результатами обстеження підтверджується або спростовується діагноз «некатороз».

Лікування

Лікування некатороза проводиться тільки з допомогою комплексних заходів, грунтується на наступному:

  • курс терапії щодо усунення анемії;
  • протипаразитарний лікування;
  • дієта.

В даному випадку не виключається і народна медицина, так як вона підсилює основний терапевтичний ефект і знижує ризик розвитку ускладнень.

Медикаментозне лікування може включати в себе препарати наступного спектру дії:

  • антигістамінні;
  • протипаразитарні;
  • антибіотики (при необхідності);
  • протиблювотні;
  • кровоспинні;
  • вітамінно-мінеральні комплекси.

Що стосується засобів народної медицини, то можливо використання наступних рослин для приготування відварів і настойок:

  • оман;
  • омела;
  • валеріана;
  • береза;
  • пижмо;
  • золототисячник.

Харчування хворого в цей час має бути легким, але досить калорійним. Важливо дотримуватися оптимальний питний режим для відновлення водно-електролітного балансу.

За умови своєчасно розпочатої терапії можна уникнути ускладнень. В якості профілактики необхідно дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог і зміцнювати імунну систему.