Пастерельоз: що це, форми, причини, симптоми, лікування

Пастерельоз (син. геморагічна септицемія) являє собою досить рідкісне захворювання інфекційного характеру, яке відрізняється тим, що призводить до запального ураження шкірного покриву, підшкірно-жирової клітковини, суглобів, кісток, а також кісткового мозку.

В якості збудника виступає специфічний мікроорганізм, що проникає в людський організм через укус тварини або будь-яку іншу травму, що призводить до порушення цілісності шкіри.

Клініка захворювання специфічна, але досить мізерна. Головними симптомами прийнято вважати:

  • почервоніння і біль в області укусу хворої тварини, наприклад, собаки, свині, пацюки або корови;
  • формування бульбашок, заповнених рідиною;
  • підвищення температурних показників.

Діагноз ставиться на підставі даних, отриманих в ході огляду хворого та лабораторних досліджень. Інструментальні процедури спрямовані на виявлення ускладнень.

Лікування обмежується застосуванням консервативних методик, серед яких основне місце відводиться прийому лікарських препаратів. При відсутності терапії велика ймовірність виникнення небезпечних для життя ускладнень.

Етіологія

Пастерельоз у людини провокується специфічної хвороботворної бактерією – в ролі збудника виступає Pasteurella multocida. Це палички овоїдної форми, яка добре росте і швидко збільшує свою чисельність у живильному середовищі при сприятливих для неї умовах.

Виділяється бактерія в зовнішнє середовище практично з будь-якою біологічною рідиною господаря, так що вона міститься в:

  • сечі;
  • калових масах;
  • слині;
  • молоці;
  • крові;
  • слизу з носа.

Переносниками провокатора такого захворювання найбільш часто є:

  • кішки і собаки;
  • зайці та кролики;
  • кози і вівці;
  • птахи і щури;
  • корови і свині.

В даний час відомо всього 4 серотипу палички, що грає важливу роль в процесі того, яка необхідна вакцина проти пастерельозу. Крім цього, збудник пастерельозу володіє такими особливостями:

  • досить короткий цикл життєдіяльності в навколишньому середовищі;
  • збереження до 3 тижнів у гної, холодній воді і крові;
  • проживання до 4 місяців у тканинах померлої тварини. Середовищем існування також прийнято вважати м’ясо, яке піддавалося глибокому заморожуванню протягом року або більше;
  • відсутність здатності формування суперечка, чому бактерія вважається типовим аэробом;
  • нездатність до пересування;
  • наступ загибелі через декілька хвилин після потрапляння під прямі сонячні промені;
  • припинення життєдіяльності палички за хвилину після контакту з 5% розчином карболової кислоти.
Дивіться також:  Опісторхоз - причини, симптоми, лікування

Зараження людини відбувається у таких випадках:

  • укус хворого тваринного. Щоб не допустити розвитку хвороби у людини, необхідно вакцинувати тварин. Для цього застосовується емульгованих вакцина проти пастерельозу;
  • споживання всередину непастеризованого молока від інфікованої корови.

Аерогенний шлях проникнення бактерії реалізується вкрай рідко. На сьогоднішній день зареєстрований лише 1 випадок проникнення палички від матері до плоду через плаценту. Передача хвороботворного мікроорганізму аліментарним шляхом, а також від людини до людини, неможлива.

Тварини-носії бактерії далеко не завжди можуть мати клінічні прояви захворювання. Найбільш часто вони виступають лише в якості переносника. Наприклад, у кішок пастереллоносительство зустрічається приблизно у 80% особин.

Вхідними воротами для пастереллы є шкірний покрив, рідше – слизові оболонки. На місці проникнення мікроорганізму розвивається первинний осередок запалення, з якого паличка може проникнути у кров і разом з кровотоком сформувати вторинні осередки в будь-якому внутрішньому органі.

Класифікація

Пастерельоз має кілька варіантів протікання, кожен з яких володіє власною клінічною картиною:

  • шкірна форма;
  • легенева форма, коли розвивається хронічне ураження легенів і бронхів, що може привести до пневмонії;
  • септична форма, яка характеризується присутністю провокатора хвороби в крові.

Симптоматика

Оскільки основна характеристика пастерельозу полягає в тому, що він має бактеріальну природу, то доцільно відзначити, що такий патологічний процес має інкубаційний період. З моменту проникнення палички в організм людини до появи перших зовнішніх ознак проходить в середньому від 1 до 5 діб.

Симптоми пастерельозу шкірної форми включають в себе:

  • почервоніння і болючу припухлість у місці укусу;
  • формування пухирів, заповнених каламутною рідиною;
  • поява скоринки або струпа після мимовільного або навмисного розтину бульбашок;
  • поширення запального процесу на суглоби і кісткові тканини, розташовані в зоні укусу або подряпини.
Дивіться також:  Криптоспоридіоз у людини: симптоми і лікування

Загальний стан людини не порушується.

Легеневий варіант перебігу хвороби володіє такими ознаками:

  • зростання температурних показників до 40 градусів, і лише в деяких випадках такий симптом відсутній;
  • підвищене потовиділення;
  • слабкість і озноб;
  • сильний кашель з виділенням мокротиння;
  • больові відчуття в грудній клітці;
  • задишка.

Септична форма, на відміну від вищевказаних типів хвороби, може розвиватися різко і призводити до швидкого погіршення стану людини, рідше – до летального результату. У таких випадках симптоматика буде представлена:

  • гарячковим станом;
  • частішанням серцевого ритму;
  • ознобом;
  • виділенням великої кількості поту;
  • сильними головними болями;
  • частими позивами до сечовипускання;
  • нудотою;
  • збільшенням розмірів регіональних лімфатичних вузлів;
  • болями в області правого підребер’я.

Симптоматика в таких випадках буде прямо залежати від локалізації вторинного вогнища запального ураження.

Діагностика

Незважаючи на те, що правильний діагноз ставлять на підставі інформації, отриманої в ході лабораторних досліджень, процес діагностування повинен носити комплексний підхід. Це означає, що перший крок у діагностиці включає в себе ряд заходів, проведених особисто інфекціоністом. До них варто віднести:

  • вивчення історії хвороби;
  • збір і аналіз життєвого анамнезу для встановлення шляху проникнення патологічного мікроорганізму;
  • ретельний фізикальний огляд;
  • вимірювання значень температури і частоти серцевого ритму;
  • детальний опитування хворого для складання повної симптоматичної картини і виявлення ступеня вираженості характерних клінічних проявів.

Лабораторна діагностика пастерельозу передбачає здійснення:

  • біохімічного та загального аналізу крові;
  • серологічних тестів;
  • бактеріального посіву рідини, що міститься в бульбашках.

На додаток можуть знадобитися загальні інструментальні процедури, які швидше спрямовані не на встановлення правильного діагнозу, а на підтвердження або спростування присутності ускладнень.

Лікування

Лікування пастерельозу проводиться тільки консервативними методиками, зокрема, терапія передбачає прийом лікарських препаратів. Подібна тактика усунення хвороби ставить перед собою кілька цілей:

  • ліквідація хвороботворної бактерії;
  • купірування симптоматики;
  • зміцнення організму.
Дивіться також:  Фасціольоз: види, причини, ознаки, симптоми, лікування

Таким чином, пацієнтам найбільш часто виписують:

  • антибактеріальні засоби з групи пеніцилінів і тетрациклінів;
  • жарознижуючі речовини;
  • відхаркувальні ліки;
  • нестероїдні протизапальні препарати;
  • імуномодулятори;
  • вітамінно-мінеральні комплекси.

В цілому терапія описуваного захворювання складається в індивідуальному порядку для кожного хворого в залежності від клінічних скарг.

Можливі ускладнення

Пастерельоз, за умови повної відсутності лікування та ігнорування характерного симптомокомплексу, може спровокувати виникнення таких ускладнень:

  • абсцес головного мозку чи легенів;
  • менінгіт;
  • гнійний артрит;
  • міокардит;
  • інфекційно-токсичний шок, який найбільш часто призводить до смерті хворого;
  • коматозний стан.

Профілактика і прогноз

Щоб не допустити виникнення такої досить небезпечної патології, необхідно дотримуватися кількох нескладних правил. Таким чином, профілактичні рекомендації включають в себе:

  • раннє виявлення і лікування хворих тварин. Для цього використовується сироватка проти пастерельозу;
  • уникання споживання всередину непастеризованого молока;
  • дотримання заходів обережності при контакті і догляді за тваринами;
  • утилізація туш тварин, що володіють ознаками дегенеративного руйнування тканин або внутрішніх органів;
  • обробку укусу або подряпини антисептичними засобами;
  • застосування засобів індивідуального захисту, що показано працівникам ветеринарних служб, які складають основну групу ризику;
  • щорічне проходження повного обстеження в медичному закладі.

В переважній більшості ситуацій пастерельоз володіє сприятливим прогнозом, так як специфічна і яскраво виражена симптоматика змушує людей звертатися за кваліфікованою допомогою на ранніх стадіях перебігу хвороби.

Проте не слід виключати ймовірність розвитку ускладнень, адже деякі з них можуть стати причиною летального результату. Однак їх формування відбувається дуже рідко.