Плаксивість: причини, симптоми і лікування у жінок і чоловіків

Плаксивість — симптом, який проявляється у вигляді надмірної слізливості. Таке порушення може бути як проявом психологічних розладів, так і деяких фізіологічних змін в організмі, тому часто спостерігається плаксивість при вагітності.

Етіологія

Плач — це природна реакція організму на певні подразники. Однак, якщо така реакція проявляється занадто часто і без видимих на те причин, слід звернутися до лікаря, так як симптом може бути проявом певного патологічного процесу.

Клініцисти виділяють наступні етіологічні фактори:

  • негативне емоційне потрясіння, внаслідок чого психіка людини не справляється зі стресом і спостерігається дратівливість і підвищена плаксивість;
  • депресія;
  • період виношування дитини, особливо на ранніх термінах;
  • клімакс;
  • передменструальний період;
  • гіпертиреоз;
  • хронічні стреси;
  • надмірне вживання алкоголю чи вживання наркотичних засобів;
  • гормональний дисбаланс в організмі.

Слід зазначити, що найчастіше спостерігається плаксивість у жінок, так як їх психіка менш стійка до емоційних потрясінь і більш сприйнятлива до зовнішніх психологічних подразників. Однак цей симптом може проявлятися і у чоловіків.

У будь-якому випадку підвищена плаксивість — це психологічний розлад, тому ігнорувати цей симптом не можна, слід звертатися за кваліфікованою медичною допомогою.

Симптоматика

Загальна клінічна картина може доповнюватися такими ознаками:

  • нервозність;
  • дратівливість;
  • порушення сну;
  • погіршення апетиту;
  • головні болі.

Якщо причиною розвитку цього симптому стало психологічний розлад, то клінічна картина може доповнюватися такими ознаками:

  • різкі перепади настрою;
  • відчуття тривоги і страху, без видимої на те причини;
  • агресивність, навіть до близьких людей;
  • порушення сну – людина відчуває підвищену сонливість, страждає від безсоння;
  • помутніння свідомості.

Слід зазначити, що такі напади можуть змінюватися досить швидко. В деяких випадках людина не пам’ятає ці періоди, особливо якщо клінічна картина доповнювалася нападами агресії. В такому випадку слід терміново звертатися за невідкладною психіатричною допомогою, а не займатися самолікуванням і вже тим більше ігнорувати цей симптом.

Дивіться також:  Білі плями на шкірі – види, причини, фото і лікування

Якщо постійні напади плачу зумовлені сильним нервовим напруженням і частими стресовими ситуаціями, то клінічна картина може доповнюватися такими ознаками:

  • відчуття постійного недосипання;
  • нервозність, без видимої на те причини;
  • нестабільний артеріальний тиск;
  • апатія;
  • підвищене потовиділення;
  • почервоніння обличчя;
  • легкий озноб;
  • підвищена температура;
  • прискорений пульс.

Потрібно розуміти і те, що прояв таких симптомів може бути обумовлено розвитком інших патологічних процесів, тому займатися самолікуванням не можна. Часті напади підвищеної плаксивості можуть стати причиною розвитку серцево-судинних захворювань.

Діагностика

При наявності такого симптому слід звернутися за консультацією до психотерапевта. У разі необхідності, пацієнта можуть направити до профільного медичного фахівця.


Проведення ЕКГ

У програму діагностики може входити наступне:

  • забір крові для загального і біохімічного дослідження;
  • КТ;
  • МРТ;
  • ЕКГ;
  • кров на рівень гормонів;
  • неврологічні обстеження для виключення патологій нервової системи;
  • психологічні тести.

Слід розуміти, що точна програма діагностики складається індивідуально, з урахуванням поточної клінічної картина і загального анамнезу пацієнта.

Лікування

Базисна терапія, в цьому випадку, суто індивідуальна, так само як і госпіталізація. Якщо психологічний розлад не являє загрози для оточуючих і самого пацієнта, лікування може здійснюватися амбулаторно.

Медикаментозна терапія призначається строго лікарем і може включати в себе прийом наступних засобів:

  • транквілізатори (при плаксивості під час вагітності їх використовувати не можна);
  • антидепресанти;
  • седативні;
  • снодійне;
  • настоянки для стабілізації нервової системи — валеріана, пустирник, півонія.

Дозування, режим прийому і тривалість призначає суворо лікуючий лікар. Самостійно приймати препарати вищевказаних груп не можна, так як це може привести до серйозних порушень в роботі нервової системи і до розвитку психологічних розладів.

Профілактика

Специфічних методів профілактики немає, однак якщо застосовувати на практиці нескладні рекомендації, то можна істотно знизити ризик розвитку патологічних процесів, у клінічній картині яких є цей симптом.

Дивіться також:  Спазми в шлунку: причини, ознаки, симптоми, лікування

Перелік рекомендацій складається з наступного:

  • дотримання режиму роботи і відпочинку;
  • правильне харчування;
  • своєчасне і повне лікування всіх захворювань, особливо, в цьому випадку, що стосується нервової системи;
  • не слід стримувати в собі негативні емоції;
  • виключення стресів, нервового перенапруження;
  • при поганому моральному самопочутті краще звернутися до психолога.

Крім цього, для запобігання недуг слід не забувати про регулярному профілактичному огляді у медичних фахівців.