Пневмоконіоз — причини, ознаки, симптоми і лікування

Пневмоконіоз — хвороба з хронічним плином, яка розвивається в легеневих тканинах з-за регулярного впливу на організм людини різних видів пилу. Не має обмежень щодо статі та вікової категорії.

Вплив пилу на організм людини було помічено ще в давнину. Ті люди, чия робота була пов’язана з видобутком руд або різними видами виробництв, часто страждали від сильного кашлю з виділенням харкотиння і з часом помирали. Дане явище було описано ще лікарями давнини – Гіппократом, Парацельсом та іншими, однак терміном пневмоконіоз захворювання було вирішено позначати в 1866 році.

На сьогоднішній день у багатьох країнах світу кількість людей, хворих даної патологією залишається вкрай високим. Проте в нашій країні, завдяки правильним захисним заходам для працівників виробництв і добывных компаній, рівень захворюваності повільно, але вірно йде на спад.

В процесі захворювання в легенях розростаються сполучнотканинні структури, що заміщають собою здорові тканини, що призводить до виникнення вогнищ запалення і згодом до розвитку набряку.

Патогенез

Розглядаючи патогенез захворювання, потрібно відзначити, що розвивається пневмоконіоз внаслідок вдихання людиною найдрібніших частинок пилу, які не затримуються у верхніх дихальних шляхах, а проникають в альвеоли. Звідти вони або поглинаються альвеолярними макрофагами, які проникають в тканину органу. І в тому, і в іншому випадку, володіють цитотоксичною дією частинки, які викликають процес перекисного окислення жирових клітин, що стає причиною проліферації фібробластів і утворення колагену в тканинах ураженого органу.

Доведено, що імунопатологічні механізми беруть безпосередню участь у розвитку даної хвороби.

Патологічні зміни в тканинах органу можуть носити різний характер, чому залежать види пневмоконіозів. Це може бути вузликове поразку, вузлове або інтерстиціальне.

У разі вузликового фіброзу в органі утворюється велика кількість дрібних вогнищ, що складаються з містять пилові частинки макрофагів і частинок сполучної тканини. При інтерстиціальній формі такі вузлики відсутні або їх виявляється зовсім мало, при цьому відбувається потовщення альвеолярних перегородок.

Дивіться також:  Периферичний рак легені: причини, симптоми, лікування

Якщо ж дрібні вузлики зливаються в єдине ціле, відбувається формування великих вузлів. Така форма найбільш важка, так як уражаються великі ділянки органу, аж до цілих часток.

Даний фіброзний процес часто супроводжується розвитком в легенях мелкоочаговой або поширеної емфіземи. Крім того, від патології страждають і бронхи – часто на тлі пневмоконіозу у пацієнтів розвиваються бронхіоліти і эндобронхиты.

Хвороба розвивається у дві стадії. На початковій в органі відзначаються запально-дистрофічні зміни, а на етапі прогресування захворювання виявляються склеротичні зміни. Найчастіше саме на другій стадії захворювання можна діагностувати патологію рентгенографічно.

Причини

Як вже було сказано вище, причини розвитку у людини такої хвороби, як пневмоконіоз, полягають у регулярному вдиханні шкідливих пилових частинок. Ці частинки можуть бути органічного або неорганічного походження, і в залежності від виду вдихається пилу, розрізняють кілька різновидів пневмоконіозу.

Класифікація хвороби наступна:

  • силікоз – найпоширеніша патологія, пов’язана з проникненням в альвеоли пилу на основі діоксиду кремнію;
  • карбоконіози – хвороба, викликана вдиханням пилу, що містить вуглець;
  • силікатози – розвивається при тривалому вдиханні у великих дозах різних силікатів;
  • металлокониоз – потрапляння в легені металевого пилу.

Є й інші види пилу, які викликають цю патологію. Зокрема, пневмоконіоз може розвинутися при вдиханні змішаного пилу – хворобою часто страждають газорізальники та електрозварники. Органічна пил, наприклад, від льону, бавовни, вовни, теж викликає дану патологію.

Швидкість розвитку захворювання у людини залежить від інтенсивності проникнення пилових частинок в легені – чим менше розмір такої частки, тим швидше і легше вона проникає в саме серце органу, а значить, тим швидше у людини розвиваються симптоми захворювання. У випадку з великими частками хвороба розвивається лише через тривалий період впливу, так як їм складніше проникнути в альвеоли, і вони в більшості своїй видаляються мукоцилиарным апаратом бронхів.

Симптоматика

Існує кілька різновидів даного захворювання. Перший вид – повільно прогресуючий пневмоконіоз. При такому типі перебігу хвороби симптоми наростають повільно, а запальні і дистрофічні зміни в легенях відбувається протягом багатьох років (10-15).

Дивіться також:  Фаринготрахеит: причини, форми, симптоми і лікування

Другий різновид – быстропрогрессирующий тип патології, коли вже через кілька років після початку впливу несприятливого фактора у вигляді пилу на організм, людина починає страждати від кашлю, а в його легенях відбуваються серйозні дистрофічні зміни.

Третя форма – пізній пневмоконіоз. При такому типі перебігу симптоми хвороби розвиваються у людини вже після закінчення дії пилу на організм. Це може відбутися через кілька років після того, як людина змінив місце роботи або вийшов на пенсію.

Існує ще один вид захворювання – регрессирующий. Це найбільш сприятлива патологія, яка характеризується поступовим виведенням потрапили в легені пилових частинок з організму після закінчення несприятливого впливу. У такому випадку організм очищає сам себе і відновлює втрачені функції ураженої легені.


Форми пневмоконіозу

Незалежно від виду пневмоконіозу, симптоматика даної патології схожа. Хвора людина скаржиться на такі симптоми, як:

  • задишка;
  • постійний кашель, під час якого виділяється незначна кількість мокротиння;
  • біль, що виникає спочатку під час кашлю, а потім і в спокої;
  • підвищення пітливості;
  • синюшність слизової губ;
  • деформація нігтів і кінцевих фаланг;
  • загальні симптоми, до яких можна віднести підвищення температури, слабкість, втрату апетиту і зниження ваги.

Якщо на дану симптоматику не звертати уваги і не припинити вплив несприятливого фактора на людину, у нього розвиваються такі патологічні стани, як: гіпертензія, збільшення розмірів правого шлуночка, дихальна недостатність.

Ускладнення при даній патології пов’язані з розвитком супутніх захворювань, таких як бронхіти, бронхіальна астма, туберкульоз, бронхоектаз і навіть рак легень.

Діагностика патології

При діагностиці даного захворювання дуже важливо враховувати особливості професійної діяльності людини і можливість впливу на нього несприятливих факторів.

Первинна діагностика даного захворювання пов’язана з проведенням регулярних профілактичних оглядів, при яких під час флюорографічного обстеження можливе виявлення змін у легеневій тканині.

Дивіться також:  Асфіксія: види, причини, ознаки, симптоми і лікування

Більш поглиблена діагностика полягає у проведенні рентгенографії легень, яка дозволяє показати вогнища ураження і навіть визначити форму пневмоконіозу.


Рентгенограма грудей хворого пневмоконіоз

Також для діагностики захворювання показане проведення процедур, спрямованих на дослідження функцій зовнішнього дихання. Зокрема, найпоширенішим методом діагностики є спірометрія.

Макроскопічне дослідження виділень при кашлі дає можливість встановити різновид пневмоконіозу та визначити його характер (слизовий, слизово-гнійний).

У важких випадках, коли встановити діагноз не вдається, показано проведення бронхоскопії і пункції лімфатичних вузлів кореня легені.

Особливості лікування

Лікування такої патології, як пневмоконіоз, спрямоване на усунення негативного впливу пилу на організм. Мета лікування патології полягає в уповільненні прогресування захворювання, попередження розвитку ускладнень і усунення наявної симптоматики.

Важливе місце в лікуванні хвороби відіграє дієта – пацієнтам рекомендують вживати більше продуктів, багатих білками, а також вітаміни. Для підняття імунітету показано вживання таких засобів, як настоянка елеутерококу. Обов’язковими є фізіотерапевтичні процедури, зокрема лікувальна фізкультура і масаж. Крім того, показано проведення лікувальних душів, ультрафіолетового опромінення та електрофорезу.

Фізіотерапія як лікування пневмоконіозу дає хороший ефект, проте краще всього поєднувати процедури з прийомом медикаментозних препаратів (відхаркувальних засобів, протизапальних та інших.).

У тяжких випадках, а також у разі розвитку ускладнень, пацієнтам показаний прийом глюкокортикоїдів, а при порушеннях в роботі серця, антикоагулянтів, бронхолітиків і серцевих глікозидів.

Профілактика захворювання

Профілактика хвороби полягає в поліпшенні умови праці для людей, що піддаються несприятливому впливу різного виду пилу. Використання засобів індивідуального захисту дозволяє запобігти попаданню пилу в організм, а періодичні медичні огляди дають можливість виявити патологію на ранній стадії і ефективно лікувати її.

Якщо говорити про прогноз такого захворювання, як пневмоконіоз, то він залежить від виду і стадії хвороби. Після припинення дії на організм, більшість пневмоконіозів перестають прогресувати, тому прогноз цілком сприятливий. Лише силікоз і азбестоз – захворювання, які прогресують навіть після припинення впливу, тому в них прогноз найбільш несприятливий.