Пневмоніт: види, причини, ознаки, симптоми і лікування

Пневмоніт – патологічний процес, в результаті якого відбувається ураження альвеол або плевральної тканини. Як правило, ця недуга не має інфекційної складової. При своєчасно розпочатому лікуванні не викликає ускладнень. При відсутності своєчасного і коректного лікування може призвести до летального результату. Досить часто гіперчутливий пневмоніт називають альвеолитом. Принципової різниці в цьому немає.

Етіологія

Етіологія цього захворювання ще не до кінця вивчена, однак, як показує практика, найбільш часто алергічний пневмоніт та його інші види розвиваються внаслідок таких етіологічних факторів:

  • аспірація токсичних засобів у дихальні шляхи (гіперсенситивний пневмоніт);
  • тривале лікування важкими медикаментами (лікарський пневмоніт);
  • як наслідок вірусної інфекції;
  • при ідіопатичній формі інтерстиціальної (проміжної) пневмонії;
  • супутні захворювання дихальних шляхів;
  • при патології сполучних тканин.

Клініцисти відзначають, що розвиток захворювання можливо навіть при наявності вищеописаних етіологічних факторів тільки в тому випадку, якщо у людини буде ослаблена імунна система. У групі ризику знаходяться люди, які мають шкідливі звички, ВІЛ-інфіковані або працюють з шкідливими токсичними речовинами. У дітей такі захворювання виявляються вкрай рідко.

У більш рідкісних випадках розвиток алергічного пневмоніту можливо при гіперчутливості до деяких продуктів харчування.

Форми

За характером етіологічних факторів розрізняють такі форми недуги:

  • токсичний;
  • ідіопатичний;
  • алергічний пневмоніт;
  • постлучевой пневмоніт;
  • вірусний;
  • деструктивний пневмоніт;
  • аспіраційний;
  • обтураційній;
  • обструктивний пневмоніт.


Променевий пневмоніт

За характером перебігу розрізняють:

  • гострий;
  • хронічний;
  • швидкоплинний.

Найбільш добре піддається лікуванню гостра форма недуги.

Симптоматика

На початковій стадії розвитку недуги симптомів може зовсім не бути. По мірі розвитку можна спостерігати такі ознаки пневмоніту:

  • задишка, навіть у стані повного спокою;
  • постійний сухий кашель, без видимої на те причини;
  • підвищена температура тіла;
  • дискомфорт в області грудної клітини, іноді болючі відчуття;
  • напади задухи, особливо в нічний час доби.
Дивіться також:  Набряк легенів - причини, ознаки, симптоми, лікування

Обтураційній пневмоніт може доповнюватися такими симптомами:

  • різке схуднення;
  • синюшність шкірних покривів;
  • швидка стомлюваність, без видимої на те причини;
  • підвищене потовиділення, особливо в нічний час доби або просто під час сну.

У дитини клінічна картина може також доповнюватися ознаками кисневого голодування.

При перших же проявах клінічної картини слід терміново звертатися за медичною допомогою, а не займатися самолікуванням. В іншому випадку можливий розвиток серйозних ускладнень і навіть летальний результат.

Діагностика

Після з’ясування анамнезу призначаються інструментальні і лабораторні дослідження. Як правило, в стандартний перелік досліджень входить наступне:

  • загальне та біохімічне дослідження крові;
  • загальний аналіз сечі;
  • забір крові для визначення газового складу;
  • рентген і КТ грудної клітки;
  • бронхоскопія;
  • посів мокротиння на склад живильного середовища.

У тому випадку, якщо за результатами дослідження не вдалося точно встановити діагноз, використовують методи диференціальної діагностики – проводять МРТ і біопсію тканин альвеолярних.

Тільки після встановлення точного діагнозу лікар призначає лікування. Самостійний прийом медикаментів, в цьому випадку, неприпустимий.

Лікування

Лікування пульмонита залежить від виду недуги і форми його розвитку. Як правило, програма лікування включає в себе медикаментозну терапію і дієту.

Медикаментозна терапія передбачає прийом таких препаратів:

  • кортикостероїди;
  • глюкокортикоїди;
  • цитостатики;
  • імуносупресори.

Прийом антибіотиків при даному виді недуги досить рідко дає позитивний результат. Виняток становить тільки вірусний пневмоніт.

Крім медикаментозної терапії, хворому призначають курс фізіотерапевтичних процедур:

  • кисневі інгаляції;
  • вітамінотерапія.

Так як ця недуга часто призводить до різкого зниження ваги, хворому призначають спеціальне харчування, яке буде багате на всі необхідні вітаміни і мінерали. Обов’язково раціон пацієнта повинен включати в себе такі продукти:

  • свіжоприготовані соки;
  • свіжі овочі, фрукти, зелень;
  • молочні продукти;
  • рибні та м’ясні бульйони з нежирних сортів;
  • сирні запіканки.
Дивіться також:  Дихальна недостатність: симптоми і лікування

Крім цього, хворому рекомендується щодня здійснювати неспішні прогулянки на свіжому повітрі і виключити фізичні навантаження.

При своєчасно розпочатому лікуванні і дотриманні всіх рекомендацій лікаря прогноз може бути позитивним.

Можливі ускладнення

Якщо лікування не буде розпочато вчасно і коректно, прогноз буде невтішним. Можливе утворення спайок, абсцесів, не виключено розвиток онкологічного захворювання.

Профілактика

Запобігти захворювання набагато простіше, ніж лікувати. Тому слід застосовувати на практиці наступне:

  • виключення шкідливих звичок;
  • помірні фізичні навантаження;
  • виключення можливих алергенів;
  • профілактика захворювань дихальної системи;
  • своєчасне і повне лікування всіх захворювань.

В такому випадку можна істотно знизити ризик розвитку патології.