Слабка ерекція як проблеми дисфункції статевого члена у чоловіків супроводжується неможливістю досягнення за рахунок такого порушення адекватних сексуальних відносин. В якості крайнього варіанту слабкої ерекції сприймається критична «точка неповернення» — імпотенція (власне, слабка ерекція є передвісником цього захворювання).

Якщо розглядати нормальний стан здоров’я чоловіка, то ерекція проявляється як явища, при якому статевий член збільшується, досягаючи відповідного ступеня пружності. Якщо ж існує проблема у вигляді слабкої ерекції, то такому явищу відповідає зниження опірності органу, причому навіть при наявності «підкріплюючого» впливу у вигляді збуджувальних ласк. Про імпотенцію, тобто про еректильної дисфункції, є сенс говорити тоді, коли проблеми з ерекцією актуальні на протязі значного періоду часу (від 3-6 міс.).

Обумовити слабку ерекцію може маса причин, причому в багатьох випадках положення оборотне і проходить за усунення основного чинника, порушення спровокував. Будь-яка з таких причин може бути віднесена або до групи органічних причин (фізіологічне порушення функцій органу) або до групи психологічних причин. Органічні причини можуть бути наступними:

• травмування області органів малого тазу (тут, відповідно, враховується і поразка безпосередньо в області статевого органу, судин і нервів, безпосереднім чином до нього належать);
• наявність неврологічних захворювань;
• патології анатомічного будову статевого органу (аномальна будова пеніса, викривлення пеніса тощо);
• наявність захворювань ендокринної системи (зокрема це може бути недостатня вироблення тестостерону тощо);
• вплив алкоголю, наркотичних засобів і деяких лікарських препаратів протягом тривалого періоду їх вживання.

Психологічні проблеми є практично традиційними в числі причин різних захворювань, і при слабкій ерекції вони також виключенням не є, зокрема це стреси, депресії, неврози. Більш того, ці причини найбільшою мірою привертають до появи проблем з ерекцією навіть порівняно з впливом органічних причин.