Субфебрильна температура: причини у жінок, чоловіків, дітей

Субфебрильна температура – показник теплового стану тіла людини в межах 37-37,5 градусів більше одного тижня. Патологією такі показники можна назвати в тому випадку, якщо зазвичай людському організму це не властиво. У деяких випадках такий показник температури може доповнюватися іншими ознаками клінічної картини, однак, це не говорить про те, що в організмі не відбуваються патологічні процеси. Причини субфебрильної температури може встановити тільки лікар після проведення обстеження.

Етіологія

Клініцисти виділяють наступні причини субфебрильної температури:

  • нервові перенапруження або сильні стреси;
  • надмірні фізичні навантаження;
  • порушення в роботі гормонального фону;
  • гастроентерологічні патології;
  • перед початком або під час місячних;
  • захворювання сечостатевої системи;
  • інфекційні та запальні процеси в організмі;
  • стоматологічні патології;
  • туберкульоз;
  • ВІЛ;
  • приховані інфекції;
  • порушення в роботі ШЛУНКОВО-кишкового тракту.

Також часто спостерігається субфебрильна температура при онкології. У такому разі субфебрилітет може вказувати на початковий розвиток онкологічного процесу.

Нерідко спостерігається субфебрильна температура при вагітності. Такі показники теплового стану жінки цілком нормальні і не повинні викликати занепокоєння.

Субфебрильна температура у підлітка може бути обумовлена наступними етіологічними факторами:

  • період статевого дозрівання;
  • гормональні перебудови;
  • психоемоційний стан підлітка;
  • запальні та інфекційні захворювання;
  • неправильне харчування, порушення режиму дня.

У дівчаток підліткового віку субфебрильна температура перед менструацією також спостерігається досить часто, що цілком нормально для такого періоду в розвитку організму.

Субфебрильна температура у дітей може мати наступну етіологію:

  • у віці до року як реакція на профілактичні щеплення;
  • у період прорізування і випадання молочних зубів;
  • з 8 до 14 років як наслідок критичних фаз росту.


Можливі причини субфебрильної температури

У будь-якому випадку субфебрильна температура у дитини вимагає консультації у лікаря.

Клініцисти відзначають, що субфебрилітет не слід розцінювати як постійне нормальний стан людини, навіть якщо такі теплові показники тіла спостерігаються найчастіше і не викликають погіршення самопочуття. Тому при наявності такого патологічного процесу слід звертатися за медичною допомогою, а не займатися самолікуванням.

Дивіться також:  Кашель при фізичних навантаженнях – причини появи

Класифікація

Розрізняють наступні види даного патологічного процесу:

  • «безпечний» субфебрилітет – при вагітності, в період грудного вигодовування. Це обумовлено гормональною перебудовою в організмі. Також може бути, як наслідок після перенесеного раніше інфекційного або запального процесу. У цьому випадку такий показник температури може триматися до півроку;
  • психогенний – як результат важких стресів, частого нервового перенапруження;
  • лікарський після тривалого прийому деяких медикаментів.

В залежності від форми патологічного процесу і його етіології загальна клінічна картина може доповнюватися тими чи іншими симптомами.

Симптоматика

Субфебрильна температура може супроводжуватися такими ознаками:

  • загальна слабкість і апатія;
  • нездужання;
  • сонливість;
  • погіршення апетиту;
  • ломота в тілі;
  • м’язові болі;
  • головний біль без видимої на те причини;
  • дратівливість;
  • порушення в роботі ШЛУНКОВО-кишкового тракту.

Субфебрильна температура у дитини може проявлятися у вигляді наступних ознак:

  • примхливість, млявість;
  • погіршення або відсутність апетиту;
  • погіршення сну – дитина може не спати зовсім або, навпаки, відчувати надмірну сонливість.

Якщо субфебрильна температура тримається у дитини більше 2 діб, слід негайно звернутися за медичною допомогою, а не займатися самолікуванням.

Діагностика

Що таке субфебрильна температура і як це усунути, може сказати тільки лікар після проведення обстеження і встановлення точного діагнозу. В першу чергу проводитися фізикальний огляд пацієнта із з’ясуванням загального анамнезу. Для встановлення етіології і постановки діагнозу використовують наступні лабораторно-інструментальні методи обстеження:

  • загальний і біохімічний аналіз крові;
  • загальний аналіз сечі;
  • аналіз калу на глинисті інвазії (особливо у підлітків);
  • рентгенографія легень і пазух носа;
  • ультразвукове дослідження внутрішніх органів;
  • проби для виявлення туберкульозу.


УЗД органів черевної порожнини

Якщо результати аналізів вкажуть на розвиток патологічного процесу, то потрібно консультація вузьких фахівців. Тільки за результатами досліджень лікар може підібрати найбільш оптимальний метод лікування і усунення субфебрилітету.

Дивіться також:  Утруднене сечовипускання: причини, ознаки, симптоми і лікування

Лікування

Самовільне прийом препаратів, в цьому випадку, неприпустимий. Таке самолікування може привести не тільки до розвитку серйозних ускладнень, але і до змащеній клінічної картини, що значно ускладнює подальшу діагностику. Останнє може призвести до того, що спочатку лікування буде призначено неправильно.

Терапія при такому патологічному порушенні буде залежати від етіології симптому. Загальні медичні заходи можуть включати в себе наступне:

  • постільний режим;
  • нормалізація режиму дня та харчування;
  • якщо причиною субфебрилітету стало тривале лікування медикаментами, то клінічні заходи будуть спрямовані на зміцнення імунної системи і відновлення мікрофлори кишечника;
  • при психогенному субфебрилітет потрібно не тільки медикаментозна терапія, але і психотерапія;
  • помірні фізичні навантаження, прогулянки на свіжому повітрі.

Слід зазначити, що єдиної програми лікування при субфебрилітет немає. Програма лікування буде залежати від етіології, загальної клінічної картини і особливостей організму хворого.

Використовувати засоби народної медицини, при такому патологічному процесі, можна тільки за приписом лікаря або після попередньої консультації з ним. Слід зазначити і те, що такі методи лікування можна використовувати лише як доповнення до основного курсу лікування або профілактики.

Профілактика

Як такої профілактики проти субфебрилітету немає. Якщо після обстеження хворого не було виявлено етіологічний фактор такого порушення, слід звернути увагу на ставлення до свого здоров’я. Для нормалізації стану можна застосувати на практиці наступні рекомендації:

  • уникати стресів і нервових перенапруг;
  • своєчасно лікувати всі недуги;
  • виключити шкідливі звички або звести їх до мінімуму;
  • нормалізувати харчування та відпочинок;
  • ввести в свій режим помірні фізичні навантаження, прогулянки на свіжому повітрі.

Дотримання таких профілактичних заходів допоможе не тільки стабілізувати стан здоров’я, але й істотно знизити ризик розвитку різних захворювань.