Свербець: причини, ознаки, симптоми (+фото), лікування пруріго

якого виступає поява висипки у вигляді невеликих вузликів, які мають дрібні бульбашки в центрі. Терапія обмежується застосуванням консервативних методик.

Свербець або пруріго — шкірний патологія, поражающаяся як дорослих, так і у дітей, на тлі якої спостерігається поява дрібних вузлових висипань на різних ділянках тіла. Основним провокуючим фактором розвитку недуги виступає підвищена чутливість шкірного покриву того чи іншої людини до зовнішніх подразників. Крім цього, джерелами можуть стати деякі продукти харчування або перебіг інших хвороб.

Головним клінічним проявом, крім характерних висипань є сильний свербіж шкіри, на тлі якого відзначається підвищення температурних показників, формування рубців і геморагічних кірок.

Завдяки присутності специфічних ознак поставити правильний діагноз клініцист може на етапі первинного огляду. Однак діагностика в обов’язковому порядку включає в себе кілька лабораторно-інструментальних обстежень.

Лікувати почесуху у дорослих і дітей прийнято консервативними методами, серед яких особливе місце займає дієтотерапія, фізіотерапевтичні процедури та застосування лікарських речовин.

Згідно міжнародної класифікації захворювань десятого перегляду патології виділено окреме значення. Код свербежу за МКХ-10 — L28.

Етіологія

Основним провокуючим фактором виникнення такого дерматологічного захворювання виступає підвищена сприйнятливість людського організму до зовнішніх і внутрішніх подразників, що призводить до розвитку алергічного запального процесу на шкірному покриві.

Від свербежу найбільш часто страждають люди, що володіють підвищеною чутливістю до білкової їжі — саме з цієї причини на перший план в лікуванні недуги виходить дієтичне харчування.

Симптоматичні прояви свербежу найчастіше викликають такі інгредієнти:

  • цитрусові і полуниця;
  • малина і суниця;
  • горіхи і какао;
  • яєчний білок;
  • куряче м’ясо;
  • шоколад і гриби;
  • здобна випічка;
  • риба і морепродукти;
  • мед та інші продукти бджільництва;
  • екзотичні фрукти;
  • копченості і прянощі;
  • деякі різновиди кави;
  • спиртні напої.

Варто зазначити, що для того щоб від такого захворювання постраждала дитина, що знаходиться на грудному вигодовуванні достатньо вживання вищезазначених продуктів матір’ю малюка.

Запально-алергічний процес також може бути спровокований відповіддю організму на укуси комах, зокрема бліх, кліщів і комарів.

Незважаючи на те, що харчовий фактор є найпоширенішою причиною утворення такої патології, послужити джерелом її розвитку також може перебіг інших хвороб. Патологічними етіологічними факторами прийнято вважати:

  • неврастенію;
  • онкологічні новоутворення будь-якої локалізації;
  • паразитарні або глистні інвазії;
  • дисбактеріоз кишечника;
  • холецистит в гострій і хронічній формі;
  • дискінезію жовчовивідних шляхів та інші порушення функціонування ШЛУНКОВО-кишкового тракту;
  • хронічні стресові ситуації і протікання інших нервово-емоційних патологій;
  • цукровий діабет;
  • цироз печінки;
  • хронічний перебіг гепатиту;
  • лімфогранулематоз.
Дивіться також:  Себорейний кератоз: фото, причини, симптоми, лікування

Вкрай рідко пруріго розвивається із-за тривалого впливу на шкіру сонячних променів, — в таких випадках ставлять діагноз «сонячний свербець».

Крім цього, захворювання може бути викликано змінами в жіночому організмі, які виникають на тлі вагітності.

Класифікація

Дерматологами прийнято виділяти наступні найбільш поширені форми подібної хвороби:

  • дитяча свербець — найчастіше діагностується у малюків молодше 5 років, але не виключається можливість раннього появи, наприклад, під час прорізування молочних зубних одиниць або при введенні в прикорм нового продукту;
  • свербець дорослих — нерідко розвивається у осіб, що перенесли у дитячому віці такі захворювання, як діатез і кропив’янка. Спровокувати висипання можуть інгредієнти страв або аутоинтоксикація організму, з’являється на тлі недуг ШЛУНКОВО-кишкового тракту;
  • стареча свербець — в основному вражає людей старше 70 років, які страждають від ендокринних розладів, порушення обміну речовин і атеросклерозу. Примітно те, що найчастіше недуга розвивається у представниць жіночої статі.

Окремо варто виділити таку форму, як вузлувата свербець Гайда — такий тип недуги вважається найбільш рідкісним. Йому схильні люди з нестійкою психікою або з неспроможністю імунної системи. В якості провокуючого фактора найчастіше виступають хронічні стреси або сильне нервове потрясіння. Групу ризику становлять пацієнти з ендокринологічними розладами, а також мають в історії хвороби ураження печінки або жовчовивідної системи.

Також існує дві форми перебігу свербежу у дорослих і дітей:

  • гостра;
  • хронічна.

Симптоматика


Симптоми свербежу

Кожна з різновидів подібного патологічного процесу має власну клінічну картину. Наприклад, у хворих строфулюсом або дитячої почесухой зазначається наявність таких ознак:

  • виникнення множинної висипу, що має вид маленьких вузликів, діаметр яких не перевищує 5 міліметрів;
  • формування елементів висипань бульбашок з невеликою концентрацією запального ексудату;
  • локалізація висипки на верхніх і нижніх кінцівках, обличчі та тулубі, однак найбільша кількість вузлів зосереджено на розгинальних поверхнях рук і ніг;
  • поява на ураженій ділянці шкірного покриву ерозій, покритих корочками — відбувається це після мимовільного розкриття папул;
  • освіта папуловезикул розмірами до 7 міліметрів на долонях і підошвах — такий ознака виражається досить рідко;
  • набряклість і зміна відтінку шкіри в ураженій області;
  • сильний свербіж шкіри, викликає расчеси;
  • порушення сну;
  • підвищення температурних показників;
  • підвищена дратівливість, примхливість і плаксивість;
  • збільшення розмірів регіональних лімфатичних вузлів;
  • відсутність поту;
  • білий дермографізм;
  • сухість шкірних покривів.
Дивіться також:  Інший парапсоріаз: види, причини, симптоми (фото), лікування

Свербець Беньє (друга назва свербежу у дорослих) протікає з виразом наступних симптомів:

  • поява свербежу вузликів в ділянці передньої стінки черевної порожнини, на сідницях і розгинальних поверхнях верхніх або нижніх кінцівок;
  • висипання мають конічної або кулястої формою, буро-червоним відтінком і діаметром 5 міліметрів. Крім цього, можуть виникати яскраво-червоні папули;
  • сильний свербіж пошкодженої ділянки шкіри;
  • формування геморагічної скоринки — відбувається це після розчісування висипань;
  • часта зміна настрою;
  • повна відсутність сну.

Вузлова свербець Гайда або сенільний свербіж у дорослих часто має хронічний перебіг, а симптоматика хвороби представлена:

  • виникнення висипань тільки на кінцівках;
  • висипом, зовні представляє собою напівкулясті папули буро-червоного кольору, розміри яких варіюються від обсягів невеликої горошини до величини лісового горіха;
  • надмірно сильним свербінням;
  • формуванням кров’янистих кірок і рубців.


Симптоми свербежу у дітей

Діагностика

Свербець у дітей і дорослих діагностується лікарем-дерматологом на підставі клінічних даних та результатів лабораторно-інструментальних обстежень.

Первинна діагностика включає в себе такі маніпуляції:

  • ознайомлення з історією хвороби — це допоможе виявити патології, на тлі яких може розвиватися таке дерматологічне захворювання;
  • збір і аналіз анамнезу життя — для пошуку провокуючих факторів, не мають під собою патологічної основи;
  • ретельний огляд і пальпація ураженої ділянки шкіри;
  • детальний опитування хворого чи його батьків (якщо свербець виникла у дитини) — це потрібно для з’ясування першого часу виникнення симптомів свербежу і ступеня інтенсивності їх вираженості, що також вкаже на варіант перебігу недуги.

При почесухе у дорослих і дітей необхідно проведення наступних лабораторних досліджень:

  • загальний і біохімічний аналіз крові;
  • мікроскопічні вивчення калових мас;
  • бактеріальний посів серозного вмісту пухирців;
  • гормональні тести;
  • печінкові проби;
  • бакпосів зіскрібка;
  • аналіз фекалій на дисбактеріоз.
Дивіться також:  Дерматофиброма: причини, симптоми (+фото), лікування

Інструментальні процедури обмежуються здійсненням УЗД.

В додаток може знадобитися консультація гастроентеролога і ендокринолога.

Почесуху в обов’язковому порядку диференціюють з:

  • атопічним дерматитом;
  • коростою;
  • токсикодермію;
  • червоним плоским лишаєм.

Лікування

Схема терапії диктується характером протікання хвороби. Лікування свербежу у дітей включає в себе:

  • зміна раціону дитини або матері (при грудному вигодовуванні малюка);
  • пероральний прийом антигістамінних та антибактеріальних засобів;
  • вітамінотерапію;
  • застосування седативних препаратів і харчових ферментів;
  • місцеве використання мазей і кремів, до складу яких входять глюкокортикоїди;
  • прийом ванн з відваром на основі ромашки або череди, кори дуба або висівок.


Ванна з відваром ромашки — ефективний засіб від свербежу для дітей і дорослих

Свербець пруріго у дорослих усувається за допомогою:

  • місцевих антигістамінних речовин;
  • прийому ліків, що знімають нервову напругу;
  • десенсибілізуючої терапії кортикостероїдами;
  • антибіотиків і сульфаніламідів;
  • використання мазей з противозонным ефектом;
  • фізіотерапевтичних процедур, зокрема фонофорезу і електросну, УФО і ДДТ, електрофорезу і індуктотермії;
  • дотримання дієти при почесухе, спрямованої на відмову від провокують алергію продуктів харчування.

Терапія вузлуватою свербежу Гайда передбачає:

  • застосування кортикостероїдних мазей;
  • прийом топічних стероїдів;
  • використання антигістамінних і загальнозміцнюючих препаратів;
  • обтирання ментолом;
  • ін’єкційне введення кортикостероїдів у вогнища висипань.

Можливі ускладнення

Виникнення свербежу в будь-якому віці може стати причиною розвитку досить серйозних ускладнень, серед яких:

  • остіофоллікуліт;
  • піодермія;
  • фурункульоз;
  • фолікуліт;
  • невротичний синдром;
  • недокрів’я;
  • зниження маси тіла, аж до крайнього ступеня виснаження.

Профілактика і прогноз

Щоб уникнути виникнення свербежу людям лише варто дотримуватися таких нескладних правил:

  • стежити за харчуванням, з виключенням продуктів, що викликають алергію у того чи іншої людини;
  • уникати стресових ситуацій і нервових перенапруг;
  • використовувати репеленти від комах;
  • проводити менше часу на сонці без попереднього нанесення на шкіру захисних засобів;
  • вчасно виявляти і лікувати хвороби внутрішніх органів, що призводять до появи специфічних висипань;
  • кілька разів на рік проходити повне профілактичне обстеження в медичному закладі.

Завдяки тому, що симптоми свербежу досить специфічні, діагностика і лікування часто здійснюється своєчасно, що обумовлює сприятливий результат хвороби. Формування ускладнень спостерігається досить рідко, а смертельний результат не зафіксовано.