Траншейне стопа: причини, стадії, симптоми, лікування синдрому

Траншейне стопа – патологічний процес, який виражається у специфічному ураженні кінцівок, часто виникає із-за тривалого впливу холоду і вогкості. Обмежень за віком та статтю дане захворювання не має, тому в рівній мірі діагностується як у дітей, так і дорослих.

Клінічна картина досить добре виражена. Постановка діагнозу здійснюється шляхом проведення діагностичних заходів. Лікування призначається в індивідуальному порядку.

Етіологія

Траншейне стопа – специфічна патологія. Недуга провокують несприятливі фактори зовнішнього середовища, так як організм бурхливо реагує на тривалий вплив низьких температур або підвищеної вологості, вогкості. Як показує практика, патологія здатна виникнути навіть на фоні тривалого носіння тісного гумового взуття, а причина цього – скупчення поту або води. По суті, це синдром, який характеризується різким звуженням судин стопи і дефіцитом харчування цієї зони.

Класифікація

Дане захворювання – стадійну процес.

Розрізняють чотири ступеня розвитку патологічного процесу:

  • Перша стадія недуги – початкові прояви. Процес має місце під час перебування на холоді до 2-х тижнів. У лікарській практиці нерідкі випадки, коли подібна траншейне стопа розвивається набагато раніше на тлі вогкості, холоду. Має місце клініка спонтанної хворобливості, парестезій, з-за чого хворі починають ходити на п’ятах. Відбувається порушення чутливості стоп. Можуть зникати деякі рефлекси. Крім того, хворі скаржаться на слабкість, але видимих змін в артеріях і венах ще немає.
  • Друга стадія синдрому – досить швидко настає після початкової. У хворих стрімко розвивається і прогресує сильна набряклість. Шкіра кінцівки стає гиперемированной. Особливо це стосується пальців. Така стадія повністю оборотна, якщо допомога буде надана в повному обсязі.
  • Третя стадія синдрому. При відсутності адекватної терапії, надалі вплив холоду і вогкості, на поверхні утворюються специфічні новоутворення. Мова йде про фликтенах – бульбашках c різним ексудатом в області між пальцями. Досить швидко такі бульбашки лопаються, після чого формуються темного кольору струпи. Ці зони некрозу здатні рости в різних напрямках. На таких ділянках відторгнення струпів утворюються глибокі виразки, рани стають великою проблемою, оскільки погано піддаються лікуванню, довго не загоюються.
  • Четверта стадія – найбільш тяжкий прояв недуги, що розвивається вкрай рідко. Має місце глибокий некроз тканин стопи.
Дивіться також:  Дерматит - причини, симптоми, лікування


Траншейне стопа

Траншейне стопа нерідко ускладнюється вторинним інфекційним захворюванням, освітою вологої гангрени. Це в рази обтяжує перебіг хвороби і лікування патології.

Симптоматика

В основі захворювання – пошкодження эхолотового генезу – артеріїт та неврит. Всьому виною – порушення нормального кровотоку.

Клініка патології наростає повільно:

  • виникає болючість;
  • наростає м’язова слабкість у ногах, набряклість стоп і суглобів ніг;
  • виражені трофічні порушення, шкіра синюшного кольору.

Всі патологічні зміни і порушення спочатку зачіпають м’язові і нервові елементи, тільки потім поразка переходить на шкірні покриви. При спробах зігріти ноги можуть виникати напади болю, які нерідко посилюються в нічний час доби.

Захворювання найчастіше вражає відразу обидві ноги. У ряді випадків можна спостерігати клінічні ознаки на верхніх кінцівках. На пізніх стадіях синдрому має місце інтенсивний по силі і виразності поліневрит. Така клініка лише підтверджує всю серйозність стану.

Діагностика

Синдром траншейної стопи не вимагає важких, поглиблених діагностичних підходів. Траншейне стопа виявляється переважно на основі вивчення типової клініки даного синдрому. Більш того, яскравим діагностичною ознакою можна вважати характерний анамнестичний нюанс – тривале перебування на холоді в мокрому взутті.

Лікування

Терапія захворювання напряму залежить від ступеня тяжкості і поширеності процесу. Так, на першій та другій стадії необхідно в першу чергу мінімізувати больові напади, усунути порушення трофіки шляхом відновлення мікроциркуляції.

Важливо робити все акуратно і поступово: не можна сильно гріти ноги, так як подібна допомога може обернутися синцями, травмуванням ніжних тканин. Як один з етапів початкового лікування – призначення судинорозширювальних засобів. Стопи хворого необхідно розташувати трохи вище голови, забезпечити тепло і сухість. Для мінімізації дискомфорту і болю призначають новокаїнові блокади.

Недуга надалі лікувати складніше. На одному з етапів такої терапії потрібно вливання Реополіглюкіну. Не можна розкривати утворилися бульбашки: це в рази підвищує ризики інфікування.

Дивіться також:  Іхтіоз: форми, причини, ознаки, симптоми і лікування

У важких випадках потрібна радикальна терапія. При виражених некрозах можлива ампутація ураженої ділянки. Терапія даної недуги завжди підбирається індивідуальним способом. Інтенсивність лікування і його обсяг в цілому залежить від багатьох факторів, включаючи тяжкість патології і стан самого хворого.

Тривалість медикаментозної терапії визначається лікарями, залежить від багатьох чинників і показників. Як важливе доповнення до основної терапії використовуються засоби народної медицини. Добре допомагають контрастні ванночки. Хвороба багато лікують спиртовим настоєм кінського каштана.


Кінський каштан

Профілактика

Попередити хворобу набагато легше, ніж його лікувати.

В якості профілактики необхідно дотримуватися деякі рекомендації:

  • виключити носіння тісного взуття;
  • зберігати чоботи, черевики в сухому стані;
  • часто міняти шкарпетки.

Своєчасне виявлення і терапія захворювання забезпечує сприятливий результат. Це непроста патологія і ігнорувати її не можна, адже прогресування стану може спровокувати погіршення здоров’я. Щоб попередити ускладнення, необхідно при виникненні найменших шансів на патологію звернутися до фахівця. Тільки своєчасна діагностика і постановка діагнозу на ранніх стадіях гарантує повне зцілення від недуги.