Туберкульоз — причини, симптоми, лікування

Туберкульоз є досить поширеним інфекційним захворюванням, провоцируемым туберкульозною паличкою. Туберкульоз, симптоми якого пов’язані з ураженням легень, також може вражати очі, шкіру, кістки і суглоби, органи сечостатевої системи, при цьому досить часто він протікає, маскуючись під інші захворювання такі, наприклад, як застуда або пневмонія. Буває і так, що симптоми можуть бути відсутні як такі.

Загальний опис

Туберкульоз може бути первинним або вторинним. Первинний туберкульоз розвивається відразу ж після того, як відбулося зараження. Найчастіше він діагностується у маленьких пацієнтів, у віці до 4 років, це пояснюється тим фактом, що імунна система у них ще не до кінця сформувалася. Особливістю перебігу захворювання в цьому випадку є те, що туберкульоз протікає в досить тяжкій формі, при цьому найчастіше хворі для оточуючих людей не заразні.

Первинний туберкульоз супроводжується формуванням первинного вогнища, тобто такої ділянки в легкому, який уражається туберкульоз – це туберкульозна гранульома. Такий ділянку згодом може зажити самостійно, після чого в області минулого його розташування залишається вже осередок рубцевої тканини. У деяких випадках виявляють під час проведення рентгенологічного дослідження, причому у здорових пацієнтів, і така «знахідка» вказує на те, що раніше був перенесений туберкульоз.


Туберкульоз легенів, знімок: множинні туберкуломи, вогнища

Між тим, в інших випадках не все так «гладко», бо як гранульома прогресує, збільшуючись у розмірах, після чого розпаду підлягає її центральна частина, утворюючи, тим самим, порожнина – це первинна легенева каверна. Мікобактерії, опиняючись за межами первинного вогнища, можуть виявлятися в крові, осідаючи при цьому в самих різних органах, це призводить до утворення в них «горбків», тобто все тих же туберкульозних гранульом, власне з цієї причини туберкульоз так і називається (з латинської tuberculum перекладається як «горбок»).

Що стосується вторинної форми захворювання, то тут можна зазначити, що вторинний туберкульоз є результатом знову перенесеного зараження або реактивації (повторної активації) інфекції, вже присутньої в організмі. В основному в такій формі захворювання зустрічається у дорослих. При ній утворюються нові каверни і осередки, такі утворення схильні до злиття один з одним, у зв’язку з чим поразка може стати дуже великим, а інтоксикація – вираженою. Приблизно третина хворих без лікування захворювання в цій формі гине протягом найближчих місяців, інші ж можуть переносити його в затяжній формі, допускається також можливість спонтанного стихання вторинного туберкульозу.

Зараження туберкульозом відбувається різними шляхами. Це може бути повітряно-крапельний шлях зараження (під час розмови, при чханні або кашлі хворого), шлях повітряно-пиловий (з пилом в організм здорової людини потрапляють елементи мокротиння хворого), контактний шлях (інфекція потрапляє в організм через слизові оболонки та уражені ділянки на шкірі), а також шлях харчової (інфекція виявляється в організмі здорової людини через заражені худобою продукти харчування (м’ясо, молоко, сметана, сир тощо).

Мікобактерії туберкульозу, які провокують захворювання (туберкульозна паличка), відрізняються тим, що в їх основі є особливого типу оболонка, за рахунок якої бактерії здатні вижити навіть в досить суворих умовах середовища. Це ж стосується і впливу протимікробних препаратів, яким вони з успіхом можуть протистояти. Мікобактерії розмножуються дуже повільно, це стає однією з причин, що утруднюють діагностику.

Ризик зараження визначається характером і тривалістю контакту здорової людини з джерелом інфекції, а також ступенем зараження людини, цю інфекцію розповсюджує. У рази збільшується ймовірність зараження здорової людини в тому випадку, якщо у людини хворого туберкульоз протікає в активній формі ураження, тобто якщо в легенях утворюються туберкульозні порожнини, а також уражені верхні дихальні шляхи, а це гортань, трахея, бронхи.

Як найбільш суттєвого чинника, що обумовлює ризик зараження, позначаються місця скупчення великої кількості людей в умовах недостатньо провітрюваних приміщень.

Між тим, мікобактерії туберкульозу не завжди стають причиною розвитку цього захворювання, в основному ризик його розвитку визначається індивідуальною чутливістю на адресу впливу мікобактерій, а також особливостями імунної відповіді. Вік також відіграє важливу роль у розгляді ризику розвитку цього захворювання. Так, найбільш високим він стає для пацієнтів юнацького і молодого віку. Туберкульоз у жінок найчастіше відзначається у рамках вікового інтервалу 25-34 років, причому жінки в цей час хворіють значно частіше, ніж чоловіки.

Дивіться також:  Бруцельоз - причини, симптоми, лікування

Спровокувати можливість розвитку активної форми туберкульозу може цілий ряд супутніх захворювань. В якості лідируючого захворювання розглядається ВІЛ-інфекція, при якій пригнічується імунна відповідь. При ВІЛ-інфекції пацієнтам показаний контроль за рахунок щорічного проведення проби Манту, крім цього передбачається профілактика із застосуванням протитуберкульозних препаратів.

Підвищення ризику зараження туберкульозом сприяють хронічні захворювання з ураженням легень, пухлини крові та іншого типу злоякісні патології, ниркова недостатність, що супроводжується систематичним проведенням гемодіалізу, інсулінозалежний цукровий діабет, а також загальне виснаження організму.

Таким чином, можна підсумувати, що в групу особливого ризику щодо можливості зараження туберкульозом потрапляють в основному лише люди, у яких знижений імунітет. Сюди відносяться: ВІЛ-інфіковані пацієнти, діти групи молодшого віку, люди, які проживають в умовах сирих, недостатньо провітрюваних і опалювальних приміщень, а також люди, часто зіштовхуються з переохолодженнями і погано харчуються. Свою роль відіграє куріння в ризику захворіти на туберкульоз, особливо якщо людина викурює від однієї пачки в день – у такому разі ймовірність розвитку цього захворювання збільшується в 2-4 рази. І, звичайно, в рази збільшується ризик зараження при тривалому тісному контакті з пацієнтами, у яких виявлена активна форма туберкульозу.

Форми туберкульозу

У більшості випадків туберкульоз вражаються органи дихальної системи (зокрема мова йде про легкі і про бронхах), а також органи сечостатевої системи. Кістково-суглобові форми цього захворювання найчастіше протікають з ураженням кісток тазу і хребта. На підставі областей поразки туберкульоз, захворювання виділяють дві основні групи, відповідно, це туберкульоз легенів, а також позалегеневий туберкульоз.

Туберкульоз легень може проявлятися в різних формах. Зокрема це первинний туберкульозний комплекс і туберкульозний бронхоаденіт. Залежно від ступеня поширення, туберкульоз легень може проявлятися в одній з наступних форм: дисемінований туберкульоз, туберкульоз латентний (прихований), інфільтративний туберкульоз, міліарний туберкульоз, обмежений (або вогнищевий) туберкульоз, туберкулема, казеозна пневмонія, цирротический туберкульоз і фіброзно-кавернозний туберкульоз. Значно рідше діагностується туберкульоз трахеї, туберкульоз гортані і туберкульоз плеври.

Що стосується позалегеневого туберкульозу, то він може вражати будь-який орган в тілі людини. Виділяють наступні різновиди цієї форми туберкульозу: туберкульоз органів травної системи (в основному ураження підлягає сліпа кишка і дистальний відділ тонкої кишці), туберкульоз мозкових оболонок і центральної нервової системи (ураження підлягає головний і спинний мозок, тверда оболонка головного мозку – в цьому випадку мова йде про такому захворюванні, як туберкульозний менінгіт), туберкульоз шкіри, туберкульоз суглобів і кісток, туберкульоз очей.


Фіброзно-вогнищевий туберкульоз легень

Туберкульоз легенів: симптоми

У туберкульозу може бути безліч масок, і, як вже зазначалося, це вказує на те, що прояви цього захворювання можуть бути самими різними, з-за чого можна припустити актуальність зовсім іншого захворювання. Симптоми туберкульозу визначаються на підставі області зосередження патологічного інфекційного процесу. Природно, що туберкульоз легенів, і, наприклад, туберкульоз шкіри, будуть проявлятися по-різному в своїй симптоматиці і в особливостях перебігу.

Знову ж, свою роль грають зазначені індивідуальні особливості конкретного організму. Такі особливості називають також конституціональними, саме вони визначають, наскільки сприйнятливим виявиться організм до воздействующей інфекції, деякою мірою ці особливості позначаються на видах і темпах розвитку актуального інфекційного процесу, а також на сприйнятливість організму до лікування захворювання і прогноз щодо нього.

Перейдемо до симптомів, і почнемо з загальних їх видів. При обмеженій формі туберкульозу у хворих відзначається підвищена стомлюваність і слабкість, що особливо виражено в ранковий час. Крім того, знижується загальна працездатність. Туберкульоз у дітей за загальним станом характеризується тим, що у них знижується успішність, у них пропадає апетит, сон поганий. Масивні форми туберкульозу, а також поширення інфекції по організму може стати причиною ще більшого погіршення загального стану пацієнта.

Зовнішні зміни при туберкульозі супроводжуються втратою ваги, хворі стають осунувшимися, помітно схудли. Відзначається загостреність рис обличчя, блідість шкіри, рум’янець на блідій шкірі. При хронічному туберкульозі пацієнти стають виснаженими.

Дивіться також:  Менінгіт: види, причини, ознаки, симптоми, лікування

Температура. Обмежені форми туберкульозу супроводжуються незначним, але тривалим підвищенням температури, в основному в межах 37,5-38 градусів. Підвищення температури відзначається у вечірній і нічний час, при цьому вночі з’являється пітливість, поєднується з ознобом. Важливо відрізнити температуру при туберкульозі від температури, що супроводжує інші захворювання. Так, при звичайному ГРЗ, при бронхіті або при пневмонії температура може бути ще вищою, ніж вказано, але при цьому вона проходить досить швидко, нічною пітливістю не супроводжуючись. Висока температура при туберкульозі супроводжує тільки масивні його форми.

Кашель. Даний симптом є при туберкульозі легень постійним. Початок захворювання супроводжується наполегливістю і сухістю кашлю, його загострення спостерігається в нічний і ранковий час. Подальший розвиток захворювання може супроводжуватися вже «вологим» кашлем, при якому виділяється мокрота. Кашель При туберкульозі проявляється у хронічній формі, тобто він постійний. Враховуючи це, повинен насторожити такий факт, як наявність кашлю протягом терміну від 3 тижнів і більше, це вимагає обов’язкового відвідування лікаря. Такі захворювання, як ГРЗ, знову ж таки, бронхіт або пневмонія аналогічно можуть супроводжуватися появою кашлю, але відмінністю від кашлю при туберкульозі є тут те, що він не настільки тривалий, у нього дещо інший характер і він піддається впливу терапії на його адресу (таблетки, сиропи тощо).

Кровохаркання. Даний симптом є досить важливим проявом туберкульозу. Тут мова йде, швидше за все, про інфільтративній формі, хоча не виключається і можливість прояву іншої форми туберкульозу з цим симптомом. В основному кровохаркання проявляється після того, як пройшов напад кашлю з мокротою отхаркивается певний обсяг свіжої крові. Також туберкульоз легень може супроводжуватися розвитком такого стану, як легенева кровотеча, ще цей симптом називають «кров горлом». Такий стан є не тільки важкою, але і небезпечним для життя хворої людини, надання медичної допомоги потрібно негайне. Кровохаркання, що виявляється при туберкульозі, необхідно диференціювати від таких захворювань, як серцева недостатність або рак легені, при яких також має місце симптом кровохаркання.

Біль у грудях. Така біль посилюється під час дихання.

Нерідко туберкульоз протікає без симптомів, у такому разі виявлення первинного вогнища відбувається випадково, при рентгені, що не має відносини до виділення даного захворювання.

Позалегеневий туберкульоз: симптоми

Як вже позначалося, туберкульоз може вражати й інші органи, крім легень. У такому разі говорять про позалегеневої його формі. Симптоми залежать від того, де саме локалізується захворювання.

Туберкульоз органів сечостатевої системи. Симптоматика у такому випадку залежить від того, де локалізується інфекція, зокрема можна виділити наступні прояви: кров в сечі, хворобливе, прискорене сечовипускання, біль у попереку, біль внизу живота, безпліддя і порушення циклу у жінок. При ураженні органів чоловічої сечостатевої системи, якщо уражається придаток яєчка в мошонці формується об’ємного типу новоутворення, при обмацуванні хворобливе. Як і в цілому туберкульоз, в даній формі захворювання може протікати без будь-якої симптоматики. Крім того, дія протитуберкульозних препаратів в цьому разі визначає достатню ступінь ефективності при їх застосуванні.

Туберкульоз кісток і суглобів. Симптоми, що вказують на дане захворювання, зараз виявляються нечасто, як, власне, і саме захворювання. Найчастіше ураження тут підлягають ВІЛ-інфіковані пацієнти. Переважно уражаються колінні, тазостегнові і міжхребетні суглоби. Якщо уражається міжхребцевий суглоб, то патологічний процес захоплює і знаходиться поруч хребець, з-за чого руйнується міжхребцевий диск, а це, в свою чергу, може стати причиною сплющивания хребців при розвитку викривлення хребта до появи горба. Якщо ж ураження підлягають колінні або тазостегнові суглоби, то при ходьбі може відзначатися інтенсивна болючість, з-за чого також проявляється кульгавість. Якщо не лікувати цю форму захворювання, то можна зіткнутися з таким розвитком патологічного процесу, при якому повністю втрачається функція суглоба.

Туберкульоз ЦНС. Ураження центральної нервової системи при туберкульозі виявляють нечасто, в основному, знову ж таки, у пацієнтів з ВІЛ, а також у маленьких дітей. Тут уражається оболонка мозку, тобто розвивається туберкульозний менінгіт, також може сформуватися туберкулема в речовині головного мозку. Симптоматика може бути самою різною, зокрема це головний біль, порушення чутливості, свідомості, психіки, порушення в рухах очних яблук та ін. Відсутність лікування туберкульозного менінгіту призводить до летального результату, якщо лікування здійснюється і є певна ефективність від нього, то це, на жаль, все одно завершується для пацієнта певними неврологічними розладами в тій або іншій мірі їх прояви. При туберкульозної гранульомі головного мозку можуть спостерігатися такі симптоми, як епілептичні припадки, порушення чутливості, порушення в рухах.

Дивіться також:  Хелікобактер пілорі: причини, симптоми і лікування хелікобактеріозу

Міліарний туберкульоз. При цій формі туберкульозу мова йде про поширення інфекції по всьому організму через кров. Супроводжується це також формуванням невеликих розмірів вогнищ в тканинах і органах, тобто вже зазначених гранульом у вигляді горбків близько 1-2 мм в діаметрі (вони схожі на зерна проса). Симптоматика цього захворювання аналогічною симптоматикою ураження легень, хоча до того ж присутні симптоми, що вказують на ураження тих чи інших органів (очі, селезінка, печінка, оболонки головного мозку тощо).

Туберкульоз органів травної системи. Основна симптоматика в даному випадку зводиться до появі проносів і запорів, з’являється біль в животі, здуття живота. Температура проявляється тривалим чином, в калових масах виявляється домішка крові. Іноді має місце такий симптом, як непрохідність кишечнику.

Туберкульоз шкіри. В даній формі захворювання супроводжується появою щільних вузликів і ущільнень, локализуемых під шкірою, вони проривають шкіру, вивільняючи тим самим, казеозні білуваті маси. Разом з тим допускаються певні відступи від загальної картини по цій формі захворювання, тому воно може проявлятися по-різному.

Діагностування

В якості основного методу діагностики туберкульозу використовується рентгенологічне дослідження. Важливо розуміти, в чому полягає різниця між застосовуваними методами такого типу досліджень. Такий спосіб, як флюорографія, доречний хіба що в якості масового типу методу обстеження, в рамках його проведення досліджується, чи є в легенях такі зміни, які схожі на туберкульоз. Оглядова рентгенографія характеризується більшим ступенем точності, зокрема мова йде про оглядової рентгенографії області органів грудної клітки.

З ще більшою точністю отримують результати при проведенні простий томографії, і, нарешті, найбільш інформативний метод – комп’ютерна томографія. Також важливу роль відіграє аналіз мокротиння, що проводиться в умовах лабораторій. З його допомогою можна виявити збудника, а також визначити на підставі результату, хворий небезпечний для оточення або не небезпечний.

Особлива роль відводиться методам туберкулінодіагностики, сюди ж відноситься реакція Манту. Якщо є підозри на наявність у пацієнта позалегеневої форми туберкульозу, то потрібні додаткові дослідження, конкретні варіанти розглядаються в залежності від передбачуваної локалізації патологічного процесу, обумовленого туберкульоз.

Лікування

Лікування туберкульозу здійснюється виключно в умовах протитуберкульозних диспансерів. В залежності від того, яка форма захворювання актуальна, визначається, потрібне лікування амбулаторне або стаціонарне, також тут враховуються інші фактори, такі як загальний стан пацієнта, відсутність/наявність бацилловыделений і т. д.

Всі пацієнти, у яких вперше виявлений туберкульоз, госпіталізують. Застосовуване лікування носить комбінований характер, тобто застосовується кілька типів протитуберкульозних препаратів. Також лікування туберкульозу є тривалим, мінімум на нього йде 6 місяців. Наскільки успішним виявиться лікування, залежить від самого пацієнта, і, зокрема, від того, як будуть виконуватися лікарські рекомендації. Якщо дози препаратів зменшуються і скорочується час їх прийому, то лікування стає неефективним, більш того, з-за цього збудник захворювання набуває ще більшу стійкість до терапії.

Важливо відзначити, що будь-які види лікування, в тому числі і методи народної медицини від туберкульозу, фітотерапія тощо – все це є лише допоміжним рішенням у боротьбі із захворюванням, але ніяк не основним. Заміни протитуберкульозних препаратів немає. Іноді лікування туберкульозу проводиться хірургічним методом, підвищити ефективність лікування, а також запобігти загостренню туберкульозу дозволяє санітарно-курортне лікування.

При підозрі на наявність туберкульозу необхідно звернутися до фтизіатра (основний фахівець, який спеціалізується на туберкульоз), також можна почати з відвідин лікуючого терапевта (або педіатра – відповідно, якщо мова йде про дитину).