Вогнищева пневмонія: види, причини, симптоми, лікування

Вогнищева пневмонія – це запально-інфекційне захворювання, яке не зачіпає всю легеневу тканину, а лише певний її ділянку. При цьому відбувається формування дрібновогнищевий або крупноочагового запалення в часточках легені. Патологія може бути як самостійним, так і вторинної. У першому випадку джерелом є хвороботворні бактерії, а в другому – перебіг інших хвороб, що негативно впливають на тканини цього органу.

Симптоматика хвороби у неспецифічна, т. е. характерна для досить великої кількості інших захворювань, що в значній мірі ускладнює встановлення правильного діагнозу. Основні симптоми найчастіше представлені болем у грудях, кашель, сухий або з мокротою, а також лихоманкою, ознобом.

Діагностика осередкової пневмонії вимагає комплексного підходу і ґрунтується на даних лабораторно-інструментальних заходів. Тактика терапії дуже часто консервативна, включає в себе прийом медикаментів, фізіотерапію, масаж.

Етіологія

Гостра вогнищева пневмонія найчастіше виступає в якості ускладнення, яке розвивається на фоні тяжкого перебігу або повної відсутності лікування іншої патології. В таких ситуаціях, формування запального процесу може бути обумовлено такими недугами:

  • інфаркт міокарда;
  • придбаними, рідше вродженими вадами серця;
  • бронхітом та ГРВІ;
  • злоякісними або доброякісними пухлинами;
  • кір і коклюшем;
  • менінгіт та скарлатину;
  • гострим катаром дихальних шляхів;
  • фурункульозом і черевний тиф;
  • грип та сепсисом;
  • хламідіозом та остеомієліт;
  • гнійним отитом і перитонітом;
  • будь патологіями гнійного характеру;
  • захворюваннями легенів і органів дихання, які мають хронічний перебіг.

Примітно те, що крім вищезгаданих факторів, вогнищева пневмонія у дітей може бути викликана сильною стресовою ситуацією або нервовим перенапруженням, а також впливом таких факторів:

  • переохолодження організму;
  • проникнення в бронхи стороннього предмета;
  • вдихання токсичних або отруйних речовин.

У випадках, коли запалення часточки легені виступає в якості самостійного недуги, патологію викликає вплив хвороботворних агентів, якими є:

  • пневмококи і стафілококи;
  • стрептококи і кишкова паличка;
  • протей і паличка Фриндлендера;
  • віруси грипу А і В;
  • мікроскопічні грибки;
  • мікоплазми і аденовірус;
  • вірус парагрипу і риновірус.

Необхідно враховувати, що найбільш часто вищевказані мікроорганізми впливають на розвиток позалікарняної пневмонії.

Також серед факторів клініцисти виділяють:

  • недолік фізичної активності;
  • зниження опірності імунної системи;
  • надмірна пристрасть до шкідливих звичок, зокрема до выкуриванию сигарет;
  • нераціональне харчування;
  • гіповітаміноз;
  • перенесені раніше операції, причому неважливо на якій області проводилось хірургічне втручання;
  • тривале перегрівання організму.
Дивіться також:  Правобічна пневмонія: причини, симптоми, лікування

Патогенез осередкової пневмонії володіє деякими особливостями:

  • локалізація запалення в одній або декількох часточках легені;
  • повільний розвиток патологічного процесу, що пояснюється невеликою площею ураженої області;
  • придбання стінками легкого інтенсивної проникності;
  • плавний перехід з одного ступеня тяжкості в іншу, симптоматика при цьому різко не змінюється.

Класифікація

За типом вогнищева пневмонія у дорослих і дітей може протікати:

  • аспіраційна пневмонія – розвивається із-за проникнення в легені сторонніх предметів, впливу токсичних речовин і сильного алкогольного сп’яніння;
  • застійна пневмонія – формується у тяжкохворих пацієнтів, які прикуті до ліжка і потребують сестринський догляд. Найбільш часто це відбувається на тлі вад серця, запущеного цукрового діабету, ішемічної хвороби та інсульту, травми хребетного стовпа або черепа.


Класифікація вогнищевих пневмоній

Існує декілька шляхів проникнення патологічних агентів в людський організм:

  • бронхогенний – такий механізм діє під час здійснення бронхоскопії чи інших інструментальних діагностичних процедур;
  • гематогенний – набуває значення, у випадках присутності віддалених септичних вогнищ або при бактеріємії;
  • лімфогенний;
  • повітряно-краплинний;
  • контагіозний – пов’язаний з безпосереднім розповсюдженням збудника з сусідніх з легкими органів.

Захворювання проходить три стадії протікання:

  • приплив – триває перші три доби з моменту впливу провокуючого фактора;
  • опеченение – при цьому тканини ураженої ділянки легені змінюють свій відтінок. Триває такий етап з четвертого по сьомий день перебігу запалення;
  • дозвіл або одужання починається з сьомого дня і триває до повного відновлення нормального стану пацієнта.

Класифікація в залежності від ступеня тяжкості:

  • легка – симптоматика слабко виражена, іноді повністю відсутня;
  • середньотяжка – клінічні ознаки стають інтенсивнішими;
  • важка або гострий – у дорослих і у дітей симптоми призводять до значного погіршення загального стану.

Запалення може розвиватися при різних умовах, тому виділяють:

  • внебольничную або домашню осередкову пневмонію;
  • нозокомиальную, госпітальну або внутрибольничную пневмонію;
  • осередкову пневмонію, пов’язану з наданням медичної допомоги.

За місцем локалізації запального вогнища, захворювання ділиться на:

  • правобічну пневмонію – найбільш часто діагностується, що пояснюється особливістю будови правої легені – воно більше і ширше лівої половини;
  • лівосторонню пневмонію;
  • двостороннє ураження – при цьому спостерігається запалення часточок як лівого, так і правого легкого;
  • верхнедолевую;
  • среднедолевую;
  • нижнедолевую пневмонію – зустрічається найбільш часто.
Дивіться також:  Пухлина легенів: види, ознаки, симптоми, лікування та прогнози

Окремо виділяється вогнищево-зливна пневмонія – запалення вражає кілька сегментів або часточок легені. Під час діагностики виражається наявністю множинних окремих областей, схильних до запального процесу. Відрізняється важким перебігом та високою ймовірністю розвитку наслідків.

Симптоматика

Клінічні прояви будуть дещо відрізнятися залежно від місця локалізації патологічного вогнища.

Наприклад, для двостороннього осередкової пневмонії характерними будуть:

  • різке підвищення температури, від якої дуже важко позбутися, навіть за допомогою жарознижуючих засобів;
  • сильні головні болі;
  • інтенсивна біль і печіння в грудях. Такі неприємні симптоми схильні до загострення при вдиху;
  • підвищене потовиділення;
  • задишка і сухий кашель, до якого по мірі прогресування хвороби приєднується мокротиння. У таких випадках говорять про розвиток гнійної пневмонії;
  • блідість або синюшність шкіри;
  • поява висипань.

Правобічна нижнедолевая пневмонія має наступні симптоми:

  • дискомфорт і болі з локалізацій у правій стороні грудної клітки;
  • кашель з виділенням мокроти, в якій можуть бути прожилки гною чи крові;
  • озноб і пропасниця;
  • виділення поту вночі.


Зміни при пневмонії

Симптоматика лівосторонньої осередкової пневмонії представлена:

  • субфебрільною температурою;
  • важкістю і болями в правому боці;
  • сильним кашлем – може бути сухим або з виділенням харкотиння;
  • ознобом і загальною слабкістю;
  • задишкою та пітливістю.

Будь-які види пневмонії можуть доповнюватися наступними клінічними проявами:

  • зниження працездатності;
  • слабкість і розбитість;
  • поява хрипів при диханні;
  • м’язові і суглобові болі;
  • зниження або повна відсутність апетиту;
  • порушення ЧСС;
  • сплутаність свідомості;
  • патологічний рум’янець шкіри обличчя;
  • нездоровий блиск в очах;
  • болі в області живота;
  • порушення процесу спорожнення кишечника, що часто виражається в діареї;
  • напади нудоти і блювоти.

Остання категорія симптомів найбільш характерна для позалікарняної осередкової пневмонії.

Всі вищевказані ознаки можна відносити як до дорослих, так і дітей, варто враховувати, що в останніх хвороба розвивається швидше і протікає важче.

Діагностика

Оскільки правостороння або лівостороння вогнищева пневмонія має найрізноманітніші причини виникнення, то для встановлення остаточного діагнозу і визначення провокуючого етіологічного чинника потрібно здійснення широкого спектру лабораторно-інструментальних досліджень.

Тим не менш, насамперед, пульмонолога варто самостійно провести ряд маніпуляцій:

  • ознайомитися з історією хвороби – для виявлення хронічного захворювання, яке могло послужити джерелом розвитку позалікарняної осередкової пневмонії;
  • аналіз анамнезу життя хворого – для з’ясування факту впливу того чи іншого предрасполагающего фактора, що не має патологічної основи;
  • ретельний фізикальний огляд – для оцінювання стану шкірного покриву і прослуховування пацієнта за допомогою фонендоскопа. Сюди також варто віднести вимірювання температури і ЧСС;
  • детальний опитування – для встановлення ступеня вираженості симптоматики, що вказує на тяжкість перебігу лівосторонньої або правобічної вогнищевої пневмонії у дитини і дорослого.
Дивіться також:  Пневмофіброз: причини, ознаки, симптоми і лікування

Лабораторні діагностичні заходи ґрунтуються на:

  • ПЛР-тестах;
  • общеклиническом аналізі та біохімії крові;
  • бактеріальному посіві мокроти – для визначення збудника хвороби;
  • аналізі крові на гемокультуру;
  • мікроскопічному вивченні змиву з бронхів.

Крім цього, проводять такі інструментальні процедури:

  • рентгенографія грудини;
  • фибробронхоскопия;
  • МРТ і КТ ураженого органу.


Рентгенограма при осередкової пневмонії

Диференціювати пневмонію, що супроводжується пайовою ураженням легені, необхідно з такими недугами:

  • туберкульоз;
  • альвеолярний рак легені;
  • формування абсцесу;
  • інфаркт легені.

Лікування

В незалежності від класифікації, усунення подібного захворювання проводиться консервативними методиками.

Лікування вогнищевої пневмонії грунтується на прийомі лікарських препаратів, серед яких:

  • антибактеріальні речовини – застосовуються курсом не менше двох тижнів;
  • протизапальні ліки;
  • дезінтоксикаційні засоби;
  • кортикостероїди;
  • муколітики бронхолітики;
  • препарати для розрідження мокроти і полегшення її відходу;
  • імуномодулятори;
  • вітамінні комплекси.

Подібне захворювання також лікують за допомогою фізіотерапевтичних процедур, зокрема:

  • лікарський електрофорез;
  • УВЧ;
  • ДВМ-терапія.

Крім цього, терапія включає в себе курс лікувального масажу та ЛФК. При важкому перебігу недуги звертаються до плазмаферезу.

Інше лікування вогнищевої пневмонії у дітей і дорослих неприпустимо.

Ускладнення

Ігнорування клінічних ознак і несвоєчасна терапія загрожує розвитком таких, досить небезпечних ускладнень осередкової пневмонії:

  • формування абсцесів або гангрени;
  • токсичний шок і сепсис;
  • дихальна недостатність в гострій формі;
  • анемія і плеврит;
  • легеневе крововилив;
  • гломерулонефрит і менінгоенцефаліт;
  • міокардит та амілоїдоз;
  • серцева недостатність;
  • емпієма плеври.

Профілактика і прогноз

У якості профілактичних заходів, що знижують ймовірність виникнення такого захворювання, можуть виступати:

  • вакцинація проти збудників запалення;
  • відмова від шкідливих звичок;
  • раціональне харчування;
  • недопущення переохолодження або перегрівання організму;
  • уникання стресових ситуацій;
  • своєчасне лікування вірусних інфекцій та інших захворювань органів дихальної системи;
  • регулярне проходження повного медичного огляду.

Раціональне і раннє лікування призводить до того, що осередкове запалення легенів має сприятливий прогноз. Ускладнення розвиваються досить рідко, через недугу практично ніколи не призводить до летального результату.