Втрата нюху: види, можливі причини і лікування

Втрата нюху – клінічне прояв певної недуги, не завжди отоларингологічного характеру. Крім цього, така патологія може носити природний характер і в медицині носить назву «аносмія». Нерідко спостерігається втрата нюху при нежиті, що носить лише симптоматичний характер – після одужання здатність відчувати запахи повністю повертається до хворого.

Потрібно розуміти, що встановити точні причини втрати нюху може тільки лікар шляхом проведення необхідних діагностичних заходів. Проводити самостійне лікування, в тому числі і за допомогою засобів народної медицини, вкрай небезпечно, так як це може призвести до розвитку незворотних патологічних процесів.

Етіологія

Відсутність нюху може бути периферичного або центрального походження. У першому випадку маються на увазі етіологічні фактори безпосередньо отоларингологічного характеру, а в другому випадку причиною виступає порушення роботи центральної нервової системи і ділянки мозку, що відповідає за нюх.

До периферичних етіологічних чинників слід віднести:

  • алергічна реакція;
  • ускладнення при гаймориті;
  • ускладнення після застуди або грипу;
  • доброякісні або злоякісні пухлини у носовій порожнині;
  • викривлення носової перегородки;
  • синусит;
  • риніт бактеріального походження;
  • вірусна інфекція;
  • підвищена сухість слизової;
  • ускладнення після проведення операцій;
  • вікова атрофія слизової носа;
  • часте вплив на слизову носа медикаментів, токсичних речовин.

Що стосується центральних етіологічних чинників, то тут слід виділити наступне:

  • травми голови різного ступеня тяжкості;
  • новоутворення в області головного мозку доброякісного або злоякісного характеру;
  • порушення мозкового кровообігу в гострій або хронічній формі;
  • розсіяний енцефаломієліт;
  • менінгіт будь-якої природи;
  • хвороба Альцгеймера та інших недуг зі схожою етіологією;
  • запалення в області гратчастої пазухи;
  • арахноїдит.


Менінгіт – можлива причина втрати нюху

Слід зазначити, що при втраті нюху центральної етіології людина визначає наявність запаху, але не може його верифікувати.

Якщо наявність такого симптому обумовлене вродженою патологією, то причиною відсутності нюху може бути часткове недорозвинення дихальних шляхів або їх повна відсутність. У таких випадках, даний симптом може поєднуватися з відсутністю смакових якостей.

Дивіться також:  Біль у руці: причини, ознаки, симптоми і лікування

Що робити при такому патологічному процесі і в чому причина такого порушення, може сказати тільки лікар, після проведення всіх необхідних діагностичних заходів.

Класифікація

За характером походження патології, розрізняють такі її форми:

  • вроджена;
  • придбана.

У свою чергу, набута форма поділяється на:

  • центральна – обумовлена порушенням функціонування головного мозку, нервової системи;
  • периферична – симптом виступає безпосередньо проявом отоларингологічних патологічних процесів.

Характер клінічної картини буде залежати від первопричинного фактора.

Симптоматика

Якщо причиною прояву цього симптому стало отоларингологічне захворювання, клінічна картина буде характеризуватися наступним чином:

  • відчуття сухості в носовій порожнині, свербіж, що провокує часте чхання;
  • головний біль, який поступово може посилюватися;
  • підвищення температури тіла до 38 градусів, у більш рідкісних випадках до 39;
  • виділення рідкої консистенції, в деяких випадках з неприємним запахом;
  • відчуття знаходження в носі стороннього тіла;
  • утворення кірок, які утруднюють дихання носом, чому людина може дихати через рот;
  • відчуття печіння в носі, яке усувається за допомогою спеціальних крапель тільки на короткий час. Такий прояв часто спостерігається як ускладнення після нежиті;
  • виділення гнійного характеру;
  • загальне нездужання і слабкість;
  • закладеність носа.

При алергії може спостерігатися подібна клінічна картина. Також може бути підвищена сльозотеча, почервоніння навколо очей, різка реакція на світлові подразники. У такому разі в міру усунення первопричинного фактора може усуватися і симптоматика.


Ознаки алергії

Якщо зниження нюху обумовлено патологіями в області головного мозку, центральної нервової системи, то даний клінічний ознака може супроводжуватися наступною симптоматикою:

  • погіршення зору, порушення мови;
  • зміну психотипу – у поведінці людини з’являються раніше невластиві йому риси, переважають напади агресії;
  • зниження когнітивних здібностей;
  • порушення координації руху;
  • головні болі, які по мірі ускладнення захворювання можуть ставати хронічними, при цьому знеболюючі не завжди допомагають;
  • нудота, блювання, особливо в ранковий час;
  • зміна смакових переваг;
  • погіршення зору, двоїння в очах;
  • хронічна втома, сонливість;
  • зниження працездатності – людині важко концентруватися на певних діях або деталях.
Дивіться також:  Печіння в статевому члені: причини, симптоми і лікування

Наявність таких симптомів, особливо якщо цьому передувала тяжка хвороба або травма голови, вимагає термінового медичного огляду. Що робити і чому має місце така клінічна картина, може сказати тільки лікар.

Діагностика

Програма діагностичних заходів буде залежати від поточної клінічної картини. Первинний огляд може відбуватися з участю таких вузькокваліфікованих лікарів:

  • невролог;
  • нейрохірург;
  • отоларинголог.

У першу чергу проводиться фізикальний огляд хворого, зі збором особистого і сімейного анамнезу, клінічної картиною.


КТ головного мозку

Для визначення природи даного клінічного прояви можуть використовуватися наступні лабораторно-інструментальні методи обстеження:

  • клінічний і біохімічний аналіз крові;
  • загальний аналіз сечі;
  • КТ, МРТ головного мозку;
  • ольфактометрия;
  • тест на онкомаркери;
  • біопсія новоутворення для гістологічного дослідження.

На підставі отриманих результатів дослідження лікар може встановити точний діагноз і визначити подальші терапевтичні заходи по усуненню основного недуги.

Лікування

У цьому випадку лікування може проводитися як консервативними, так і радикальними методами. При наявності новоутворення в області головного мозку проводиться хірургічне видалення з подальшою відновної терапією.

Медикаментозне лікування може включати в себе такі препарати:

  • антисептики;
  • протиалергічні;
  • антибіотики;
  • стероїди;
  • препарати цинку;
  • вітамінно-мінеральний комплекс.

Крім цього, хворому можуть бути рекомендовані фізіотерапевтичні процедури, інгаляції, курси мануальної терапії і масажу. Якщо лікування включало в себе операції на головному мозку, то в якості реабілітації може знадобитися проходження терапевтичного курсу в спеціалізованому санаторії.

При патології вродженого характеру відновити втрачене нюх рідко представляється можливим.

Профілактика

Щодо цього клінічного прояву немає специфічних профілактичних рекомендацій, так як все залежить від первопричинного фактора. Доцільно звертатися за медичною допомогою своєчасно, а не проводити самолікування.