Жовта лихоманка: причини, ознаки, симптоми, лікування

Жовта лихоманка (син. амариллез) – являє собою досить поширене і тяжке захворювання, яке призводить до порушення функціонування деяких внутрішніх органів, зокрема ШКТ. Збудником хвороби виступає арбовирус, який переносять членистоногі. Це означає, що людина може заразитися одним з найпростіших способів – через укус комара.

В симптоматиці переважає висока температура, крововилив з ротової порожнини, жовтушність склер і ознаки важкої інтоксикації. Крім цього, виражається велику кількість інших симптомів.

Діагностика хвороби грунтується на лабораторних дослідженнях крові і сечі пацієнта. Проте не останню роль відіграє фізикальний огляд клініциста. Лікування проводиться консервативними методиками, але в спеціально призначених для небезпечних інфекцій установах.

Етіологія

Жовта лихоманка відноситься до недугам з категорії зооантропонозів – це означає, що такою недугою хворіють як люди, так і тварини.

Джерелом виступає тропічний аденовірус, який за розмірами не перевищує сорока нанометрів. Він характеризується тим, що є досить стійкий у зовнішньому середовищі, без проблем переносить висушування або тривалий вплив низьких температур. Інактивація спостерігається лише при температурі понад шістдесяти градусів на протязі десяти хвилин, а при кип’ятінні – за дві секунди. Крім цього, хвороботворна бактерія досить сприйнятлива до кислому середовищі.

У людському організмі вірус може негативно впливати на тканини різних внутрішніх органів. Саме цим і обумовлюється широке різноманітність симптоматики. Такий мікроорганізм може порушити роботу:

  • лімфатичних тканин – саме лімфовузли стають першою посудиною для розмноження бактерії при попаданні в людський організм. Після того як період дозрівання нових особин в лімфоцитах завершиться, вони проникають в загальний кровотік;
  • печінки та нирок – це перші органи, які збудник вражає. При патологічному вплив на печінку відбувається відмирання її клітин – гепатоцитів і збільшення її в розмірах. У випадках впливу на нирки відзначається значне зниження добового об’єму виділеної урини;
  • легких і селезінки – при ураженні цих органів у них розвивається запальний процес. Проте легкі втягуються в патологічний процес значно рідше;
  • головного і кісткового мозку – вплив хвороботворної бактерії призводить до зміни складу крові та формування великої кількості мікроскопічних внутрішніх крововиливів. Такий стан речей вимагає негайної медичної допомоги;
  • міокарда і судин – вплив вірусу призводить до розвитку великої кількості ускладнень з боку серцево-судинної системи.

Другий за поширеністю причиною зараження виступає безпосередній контакт здорової людини з зараженого кров’ю. Примітно те, що комаха заразно приблизно протягом десяти днів з моменту укусу хворої людини. Проте інфікування не здійснюється при температурі нижче вісімнадцяти градусів.

Дивіться також:  Аскаридоз: причини, симптоми, лікування та профілактика

Варто зазначити, що найчастіше спалахи захворюваності жовтою лихоманкою спостерігаються у країнах Африки, Центральної чи Південної Америки. В інших регіонах недуга діагностується вкрай рідко.

Класифікація

За місцем виникнення спалаху зараження розрізняють дві форми такого захворювання:

  • сільську;
  • міську.

У будь-якій ситуації переносником є комар. Єдина різниця полягає лише в тому, що в першому випадку інфікування піддається менше число людей.

По мірі свого прогресування жовта лихоманка проходить кілька стадій, що будуть відрізнятися за своєю симптоматикою. Таким чином, серед етапів варто виділити:

  • першу хвилю лихоманки;
  • фазу ремісії;
  • другу хвилю лихоманки;
  • одужання.

В залежності від тяжкості перебігу патології вона ділиться на:

  • легку;
  • середньотяжкі;
  • ускладнену;
  • блискавичну.

Симптоматика

Інкубаційний період коливається від трьох до шести днів. Проте зареєстровані випадки, коли він становив десять діб.

Перша хвиля хвороби триває не більше тижня. У цей час проявляються такі симптоми:

  • сильний озноб — може тривати від півгодини до трьох годин;
  • різке зростання показників температури, аж до 40 градусів;
  • яскраво виражені головні болі;
  • нездорове почервоніння шкіри обличчя, зони плечей і шиї;
  • м’язова слабкість і болючість;
  • придбання шкірним покривом і склерами жовтуватого відтінку;
  • напади нудоти і блювоти. Іноді в блювотних масах може відзначатися наявність домішок гною;
  • набряклість повік;
  • хворобливість в області спини, в руках і ногах;
  • почастішання частоти серцебиття;
  • кровоточивість ясен, витікання крові з порожнини носа або рота – з-за наявності таких проявів захворювання також відоме під назвою геморагічна лихоманка;
  • порушення сну;
  • гепатоспленомегалія.

Результатом першої хвилі жовтої лихоманки може стати або перехід хвороби в стадію ремісії, або летальний результат.

Фаза ремісії триває від трьох годин до півтори доби. У таких випадках клінічними ознаками будуть виступати:

  • пониження температури до 37 градусів;
  • зникнення почервоніння шкіри обличчя, однак, наявність жовтяниці збережеться;
  • зниження ступеня вираженості головних і м’язових болів.

При легкому перебігу захворювання ремісія може плавно перетекти в одужання, минаючи другу хвилю. Варто відзначити, що при блискавичному перебігу за таким етапом слід формування важких наслідків і смерть хворого.

Симптоми жовтої лихоманки, характерні для другої хвилі:

  • посилення прояви жовтяниці;
  • розвиток кишкових крововиливів;
  • кашель і задишка;
  • зниження АТ при слабкому пульсі, менше сорока ударів у хвилину;
  • зростання температури, але показники будуть трохи нижче, ніж в першу хвилю;
  • напіврідкий стілець, що має дегтеобразную консистенцію;
  • появу точкових крововиливів;
  • зменшення добового об’єму сечі, що виділяється;
  • сплутаність свідомості;
  • синюшність шкірного покриву, яка приходить на зміну жовтяниці;
  • часті блювотні позиви, при цьому маси будуть мати консистенцію кавовій гущі.
Дивіться також:  Чума - форми, ознаки, симптоми (+фото) і лікування

Крім цього, у другій хвилі нерідко відзначається розвиток печінкової, серцево-судинної та ниркової недостатності, а також набряк головного мозку, що в значній мірі підвищує ризик летальності.


Основні симптоми жовтої лихоманки

Одужання вважається етапом перебігу недуги, оскільки воно протікає досить повільно. Такий період може тривати до дев’яти днів, а нормальні показники лабораторних досліджень повертаються лише через кілька місяців після відступу гострої симптоматики. У середньому період повного відновлення триває один місяць.

Діагностика

Встановлення правильного діагнозу грунтується на лабораторних изучениях крові і урини пацієнта. Проте не останнє місце у діагностиці займає робота клініциста з пацієнтом.

Таким чином, первинне діагностування включає в себе:

  • збір життєвого анамнезу пацієнта – для виявлення факту його контакту з переносником вірусу або зараженою кров’ю;
  • ретельний фізикальний огляд, спрямований на пальпацію передньої стінки черевної порожнини – для виявлення гепатоспленомегалии, тобто одночасного збільшення розмірів печінки та селезінки. Крім цього, лікар повинен оцінити стан шкірного покриву і склер, а також виміряти температуру, артеріальний тиск та пульс;
  • детальний опитування хворого – для отримання фахівцем повної картини перебігу хвороби. Ступінь вираженості симптоматики дозволяє з точністю визначити фазу перебігу недуги.

Діагностика за допомогою лабораторних досліджень включає в себе здійснення:

  • загального аналізу крові – покаже зсув лейкоцитарної формули вліво, знижений рівень нейтрофілів і тромбоцитів. При тяжкому перебігу виявляється лейкоцитоз. Крім цього, підвищується концентрація азоту і калію в крові;
  • тестів для визначення здатності крові до згортання;
  • загального аналізу урини – вкаже на підвищення білка, наявність еритроцитів і клітин циліндричного епітелію;
  • біохімії крові – показує зростання білірубіну і активності ферментів печінки;
  • ПЛР-тестів;
  • серологічних аналізів, серед яких РНГА, РЗК, РТНГ, РНІФ та ІФА.

Виявлення хвороботворної бактерії проводиться в умовах спеціально призначених лабораторій, з причини особливої небезпеки інфекції. Така діагностика виконується за допомогою біопроб на тварин, виражених в лабораторних умовах.

Виконання інструментальних обстежень при виявленні жовтої лихоманки необхідно для підтвердження наявності гепатоспленомегалии і внутрішніх крововиливів. Серед них виділяють:

  • радіографію грудини;
  • КТ;
  • ЕКГ;
  • гістологічне вивчення биопатов печінки.
Дивіться також:  Клостридиоз (клостридії в калі): причини, симптоми і лікування


Радіографія

Лікування

Встановлення остаточного діагнозу жовта лихоманка вимагає негайного приміщення пацієнта в інфекційне відділення. Вся терапія недуги зводиться до усунення симптоматики і ґрунтується на:

  • строгому постільному режимі;
  • рясному питво;
  • прийом медикаментів;
  • дезінтоксикаційної терапії;
  • гемодіалізі – при сильному ураженні печінки.

Специфічного медикаментозного лікування жовтої лихоманки в даний час не розроблено. Однак клініцисти наказують своїм пацієнтам:

  • протизапальні речовини;
  • гепатопротектори та антигістамінні ліки;
  • антибактеріальні і сечогінні засоби;
  • жарознижуючі препарати;
  • противірусні медикаменти.

При важкому протіканні хвороби лікування буде включати в себе:

  • переливання крові по 150 мл кожні дві доби до моменту стабілізації стану хворого;
  • введення спеціальних розчинів, які необхідні для купірування крововиливів, нормалізації об’єму крові;
  • впровадження еритроцитів і тромбоцитів, вилучених у донорів.

Ускладнення

Якщо вчасно не провести діагностику або неправильно лікувати хворобу, то вона чревата розвитком важких ускладнень, до яких можна віднести:

  • пневмонію і міокардит;
  • енцефаліт і гангрену м’яких тканин;
  • набряк головного мозку чи легенів;
  • ниркову або печінкову кому;
  • шоковий стан інфекційно-токсичного характеру;
  • приєднання вторинного інфекційного процесу;
  • внутрішньоутробне зараження і загибель плода – якщо пацієнткою є вагітна жінка;
  • підвищення ризику передчасної пологової діяльності або мимовільного переривання вагітності.

Профілактика

Від жовтої лихоманки існує два типи профілактичних заходів – специфічні і неспецифічні.

До першої категорії варто віднести спеціально призначену вакцину від такої хвороби. Імунізації піддаються особи, які проживають або виїжджають в країни з підвищеним поширенням недуги. Однак є кілька протипоказань для введення вакцини, серед них:

  • період виношування дитини;
  • вік молодше дев’яти місяців;
  • особи з імунодефіцитом або непереносимістю яєчного білка, оскільки таке речовина входить до складу ліків.

Імунопрофілактика повинна бути здійснена за десять діб до від’їзду в епідемічні регіони.


Вакцина проти жовтої лихоманки

Серед загальних рекомендацій щодо профілактики жовтої лихоманки варто відзначити:

  • зміцнення імунної системи;
  • виключення контакту із зараженим людиною;
  • захист житла від комарів, наприклад, за допомогою встановлення москітних сіток на вікна та застосування різних репелентів;
  • використання спеціально призначених спреїв і мазей від комах на природі.

Прогноз геморагічної лихоманки сприятливий тільки при легкому або середньотяжкому перебігу. Важкий перебіг недуги в половині випадків стає причиною появи небезпечних ускладнень, які можуть привести до смерті людини.